Позиції (амплуа) гравців у баскетболі

Залежно від технічного арсеналу, фізичного стану та зростання кожен гравець займає чітко визначену позицію на майданчику. 

При грі рівня новачок слід виділяти дві основні позиції, з місцезнаходження гравця на майданчику – задня чи передня лінія. 

У сучасному аматорському баскетболі таких позицій – п’ять. Тоді як у професійному баскетболі можна виділити десять позицій. 

Пропонуємо ознайомитись з базовим описом амплуа гравців у баскетболі. Якщо ж після прочитання залишаться питання, то задай їх у коментарях.

Амплуа (позиции) в баскетболе: защитники, форварды, центровые

Перший номер або розігруючий захисник

Яскравим прикладом у NBA є Стефен Каррі.  
  • Середнє зростання професійного гравця 183-195 сантиметрів. 
  • Вага 75-90 кг.

Розігруючий захисник (англ. Point guard) або плеймейкер (англ. Play maker) є мозком команди. 

Він легко звертається з м’ячем. Дивлячись на гру першого першого номера, здається, що баскетбольний м’яч є продовженням його руки. Всі рухи плавні та підконтрольні, але у будь-який момент плавність ходу змінюється різким ривком. Яку комбінацію почати, в який бік піти та як побудувати атаку – це завдання першого номера. 

Цей гравець не тільки повинен бачити колег по команді, але й прораховувати ситуацію на майданчику. Під час захисних дій гравець підстрахує команду від швидкого відриву команди суперника. Ще недавно основна роль розігрує полягала у виведенні м’яча зі своєї зони і передачі його в атаку. Але цей час минув. 

У сучасному професійному баскетболі пріоритет віддається універсальним гравцям, які поєднують у собі якості, які дозволяють гравцеві грати на суміжних позиціях. 

Так виділяється позиція комбогард (Combo Guard). 

Виходячи з назви можна визначити, що гравець поєднує комбінацію якостей необхідним для захисту і нападу. Так гравець виконує функції захисника, що розігрує і атакує. У старому трактуванні баскетболу комбогарди розглядалися як гравці, які не вміли повноцінно реалізувати себе на ігровому майданчику. З часом це ставлення до гравців змінилося і зараз можна зустріти відомих та успішних представників комбогардів. 

Другий номер або атакуючий захисник

Яскравим прикладом у NBA є Кобі Брайант. 
  • Середнє зростання професійного гравця 190-200 сантиметрів. 
  • Вага 85-100 кг. 

Атакуючий захисник (англ. Shooting guard) є здебільшого головним снайпером команди. Його спеціалізація – це точний кидок з будь-якої дистанції, у тому числі триочковий та штрафний. 

Саме другий номер багато в чому відповідальний за результативність команди. Крім точного кидка, гравець даного амплуа має гарний дріблінг. Він легко прориває захист суперника і входить у «фарбу». Атлетичні якості гравця дозволяють йому робити кидки у стрибку після швидкісного дріблінгу. У захисті гравець опікується найнебезпечнішими снайперами команди суперника і є основним перехоплювачем м’ячів. Блискавичний відрив – це саме та якість, якою володіє другий номер. 

Універсальний другий гравець який може грати на суміжних позиціях, називається свінгмен (англ. Swingman). 

Це амплуа має на увазі суміщення позицій другого і третього номерів. Атлетизм і швидкість спортсмена дозволяють йому результативно грати проти великих гравців, використовуючи швидкість, і проти менш атлетичних суперників. Ця позиція одна з найуніверсальніших, адже її представник однаково добре може провести як атаку, так і захист.

Третій номер чи легкий форвард

Яскравим прикладом у NBA є Леброн Джеймс
  • Середнє зростання професійного гравця 195-210 сантиметрів. 
  • Вага 95-110 кілограм. 

Легкий форвард (англ. Small Forward) гравець з основною функцією набору очок для команди. Незважаючи на свою приналежність до гравців периметра, легкий форвард є хорошим помічником великим гравцям при підборі м’яча як під кільцем суперника, так і під своїм. І це успішно виходить у гравців даного амплуа, адже вони мають більш високе зростання, ніж перший і другий номери. Зростання, рухливість та хороша координація дозволяють блокувати кидки суперника та обігравати їх. У зв’язку з високим зростанням багато представників даного амплуа набирають вагу і переходять у представники важких форвардів.

У сучасному баскетболі є поняття пойнтфорвард (англ. Point Forward). 

Гравець поєднує позиції першого і третього номерів. Маючи в арсеналі такого гравця, команда може розраховувати на поєднання розігрувальних та атакуючих якостей в одній особі. Чудове бачення майданчика і точні паси разом зі зростанням гравця дозволяють йому обігравати менш високих гравців у команді суперника і проходити для атаки під кільце.

Четвертий номер чи потужний форвард

Яскравим прикладом у NBA є Дірк Новіцкі. 
  • Середнє зростання професійного гравця 200-215 сантиметрів. 
  • Вага 105-115 кг. 

Звичайно, позиція важкого форварда (англ. Power Forward) має на увазі під собою не тільки висоту, а й міць. У боротьбі за підбір, що є основним завданням цього амплуа, доводиться протистояти великим гравцям. Працюючи переважно під кільцем, гравці вступають у тісний контакт, де кожен завойований сантиметр майданчика дається не так легко. 

У 3-х секундній зоні контакт досягає свого апогею, адже саме у цій зоні судді фіксують фоли лише за явних порушень. Якщо в цю зону заходить гравець першого або другого номера, то демонстративне падіння як жест грубої гри з великою ймовірністю не буде помічено суддею. Напруження боротьби під кільцем і правильне положення тіла роблять необхідним для гравця мати відмінну фізичну підготовку разом з витривалістю. Як і будь-який гравець на майданчику, потужний форвард повинен впевнено контролювати м’яч. 

Суміжною позицією поєднує у собі вміння третього і четвертого номерів є позиція комбофорварда (Comboforward). 

Як і будь-який гравець на майданчику, потужний форвард повинен впевнено контролювати м’яч. Звичайно в технічному арсеналі гравця не зустріти того різноманіття в дріблінг, але він повинен при необхідності виводити м’яч зі своєї зони, перебуваючи під командним пресингом. У цьому плані позиція гравця з часом досить сильно видозмінювалася. Раніше основним завданням четвертого номера було вміння працювати у захисті. Атака залишалася пріоритетною для гравців інших амплуа. 

П’ятий номер або центровий у баскетболі

Яскравим прикладом у NBA є Шакіл О’Ніл.
  • Середнє зростання професійного гравця 210-220 сантиметрів. 
  • Вага 110-125 кілограмів. 

Центровий (англ. Center) – це гравець, завдання якого грати під кільцем та боротися за підбір. Зростання та габарити п’ятого номера відмінно дозволяють йому справлятися з цим завданням. Всім відомо, що хороший і щільний захист у своїй зоні – це запорука успіху на ігровому майданчику. 

Саме центровий не дає шансу продовжити атаку після невдалого кидка нападаючої сторони. Багато в чому через свої габарити багато центрових гравців погано реалізують штрафні кидки. Але сучасний баскетбол висуває до гравців цієї позиції нові вимоги. З кожним роком менше гравців на полі вище 220 сантиметрів. Пріоритет віддається менш потужним і більш рухливим гравцям, які так само володіють відмінним кидком з-під кільця і ​​можуть результативно пробити штрафні на останніх хвилинах матчу. Саме п’яті номери є лідерами команди за кількістю підбирань під щитом та кількістю блок-шотів. 

Гравець, що має швидкість четвертого номера і силою п’ятого, називається центрфорвард. Цей гравець бореться як за підбір, так і впевнено атакує на межі трисекундної зони обличчям або спиною до кільця. На відміну від типових центрових швидкість центрфорварда дозволяє йому підтримати швидкий відрив. так і впевнено атакує на межі трисекундної зони обличчям або спиною до кільця. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.