Дзюдо вважається одним із базових бойових мистецтв: на його прийомах будуються багато сучасних видів єдиноборств. Вперше дзюдо з’явилося Японії наприкінці ХІХ століття, і з того часу його популярність незмінно зростає. Однією з головних переваг цього виду єдиноборств є доступність: щоб почати займатися ним, потрібно лише купити кімоно і освоїти кілька прийомів.
Особливості боротьби дзюдо
Дзюдо відрізняється з інших японських бойових мистецтв тим, що він будується на боротьбі без ударів. Суперники починають бій у стійці, а потім за допомогою різних прийомів намагаються або впустити суперника, або перевести боротьбу в партер. Важливо не використовувати прийоми з інших видів єдиноборств, наприклад, захоплення за шию, удари руками, ногами чи головою.
Найпершим і найважливішим етапом є боротьба за захоплення. До виходу на старт важливо продумати тактику, як отримати контроль над суперником і змусити його слідувати своїм рухам. Як правило, противники намагаються захопити кімоно чи пояс, але для деяких прийомів використовується захоплення руки, ноги чи тулуба.
Групи прийомів
Здобути перемогу над суперником можна двома способами: або покласти його на обидві лопатки, або змусити його здатися. У першому випадку застосовуються підсікання, підхоплення та кидки, у другому – больові та задушливі прийоми. Вибір прийомів залежить від тактики, поведінки суперника та переваг атакуючого. Професійні дзюдоїсти часто діляться на тих, хто віддає перевагу кидкам зі стійки, і тих, хто любить вести боротьбу в партері. Проте потрібно знати всі групи прийомів, оскільки сутички нерідко складаються не за тим сценарієм, на який розраховували борці.
Підсікання та підхоплення
Початківці дзюдоїсти насамперед знайомляться з підсічками. Цей прийом вимагає уважного нагляду за рухами суперника. При вдалому розкладі виведення з рівноваги за допомогою підсікання можливе навіть без захоплення: важливо вчасно «підловити» супротивника, і він відразу ж опиниться на татамі.
Підсікання виконується внутрішньою стороною стопи, коли суперник при переміщенні відриває ногу від татамі. Найбільш вдалим прийом буде у поєднанні з різким витягуванням противника у бік, протилежний напряму підсікання.
Багато хто плутає підсічки з підхватами. Але вони кардинально відрізняються: у першому випадку застосовується свого роду підніжка, а у другому – повноцінний кидок. Прийом виконується підхопленням під одну ногу з подальшим рухом або від себе. У більш складних варіаціях підхват виконується з поворотом спиною до суперника та подальшим кидком.
Кидання
Броскові прийоми використовуються у стійці. При кидках активно задіюється корпус, при цьому виконується прийом практично завжди з розворотом спиною до суперника. Найпопулярнішим і найпростішим за виконанням є кидок через стегно. Для його виконання необхідно захопити супротивника однією рукою за рукав, іншою – за пояс з боку спини. Потім потрібно на напівзігнутих ногах у півоберта підсадити стегна суперника на своє стегно і різко смикнути його руку вниз.
Кидок через спину складніший з технічної та фізичної точки зору прийом. Для його виконання потрібно захопити рукав та воріт супротивника, підсісти під нього тазом на напівзігнутих ногах, повернувшись повністю спиною, та з нахилом різко направити його вниз. Перед виконанням прийому у сутичці важливо ретельно його натренувати, інакше можна отримати серйозні травми спини.
Більш складними варіаціями є кидки через груди, які виконуються з одночасним падінням обох суперників. Але новачкам його виконувати вкрай не рекомендується, оскільки потрібно мати достатню техніку, силу і пластичність.
Сковування та утримання
Якщо кидком покласти суперника на обидві лопатки не вдалося, бій ще не виграно. Для завершення необхідно утримати суперника на спині, лежачи на татамі протягом 20 секунд. Для цього використовуються сковування та утримання. Перша група прийомів спрямовано обмеження дій суперника, друга – з його фіксацію у положенні лежачи.
Сковування виконуються захопленнями однієї або обох рук під плече. Це обмежує суперника у захопленні та можливості перевернутися за допомогою рук. Більш складним стримуванням є захоплення під руку або шию з одночасним захопленням однієї ноги під коліном.
Утримання є силовим тактичним прийомом. Його суть полягає у максимальній фіксації суперника за допомогою корпусу у потрібному положенні на татамі протягом 20 секунд. Для успішного виконання утримання важливо тиснути грудною клітиною на корпус суперника. Ноги при цьому повинні бути вперті носками в татамі, щоб можна було компенсувати спроби противника, що лежить на спині, вибратися.
Больові та задушливі
Другий спосіб перемогти у сутичці – змусити суперника здатися. Для цього використовуються больові та задушливі прийоми. Больові, як і слідує з назви, спрямовані на заподіяння болю, який не дозволить противнику продовжити боротьбу. Вплив виявляється або сковуванням, або виламування рук чи ніг. До больових відносяться вигинання ліктьового суглоба, кісточки, плеча. Сильний захоплення і стискання грудної клітини чи коліна ставляться до сковування.
Суть задушення вкотре пояснювати навряд чи потрібно. Варто лише сказати, що задушувати можна в різних варіаціях. Найчастіше для цього використовується комір воріт: перехресним рухом виявляється тиск на шию, внаслідок чого удушення досягається досить швидко. Рідше задушливі виконуються руками чи ногами, але суть у своїй не змінюється.
Удари у стійці та передній підніжці
При здійсненні підсікань, підніжок і підхватів важливо дотриматися балансу між прийомами дзюдо і ударами. Недосвідчені борці часто роблять одну й ту саму помилку: при виконанні підсікання не звертають уваги на положення ноги суперника. Якщо вона притиснута до підлоги, виходить не підсікання, а удар, у результаті суддя спочатку виписує попередження, а при повторенні може зовсім дискваліфікувати.
Удари руками та колінами при захопленнях або виконанні кидків теж ретельно відстежуються. Якщо при виконанні прийому основна шкода завдана ударом, наслідки можуть бути різними аж до дискваліфікації.
Заборонені
Крім ударів, у дзюдо заборонено ще кілька прийомів. Найпоширенішою помилкою новачків є удари в пах. Навіть якщо їх допущено випадково, суддя може дати дискваліфікацію: помилка розцінюється як недосвідченість та зневага до правил дзюдо.
Дзюдо забороняє використовувати у боротьбі деякі частини тіла суперника. Так, не можна надавати больові прийоми на пальці рук і ніг, а також на обличчя суперника. Крім того, заборонені захоплення за шкіру, обличчя, волосся та вуха.
Прийоми для початківців
Початківцям найкраще почати з вивчення захоплення та рухів: це база дзюдо. Потім можна приступати до виконання основних найпростіших прийомів: кидка через стегно та підсікання. Вони дозволяють отримати розуміння того, як побудовано техніку в дзюдо. Якщо вдалося освоїти основні прийоми, слід переходити до більш технічно складних елементів: кидків через спину, підхватів.
Вивчати задушливі та болючі прийоми потрібно тільки під наглядом тренера. Один найменший неправильний рух, помилка оборонця або перебір із тиском можуть завдати серйозних травм супернику.
