Кікбоксинг

Кікбоксинг (англ. kickboxing, де kick – “удар”, boxing – “боксувати”) – вид бойових мистецтв, в якому дозволені удари руками та ногами. В екіпіруванні обов’язково присутні боксерські рукавички. Існує чоловічий та жіночий кікбоксинг.

Основні міжнародні федерації кікбоксингу:

• Всесвітня Асоціація Карате та Кікбоксингу (WKA).
• Міжнародна Спортивна Асоціація аматорського та професійного кікбоксингу (IAKSA-IAKSA PRO).
• Всесвітня Асоціація Організацій Кікбоксингу (Професійна) (WAKO-PRO).
• Міжнародна Асоціація спортивного Карате (ISKA).
• Всесвітня мережа Кікбоксінгу (World Kickboxing Network).
• Міжнародна Федерація Кікбоксінгу (IKF).

Історія виникнення та розвитку кікбоксингу

Батьківщиною кікбоксингу вважається США та Західна Європа, а роком народження – 60-70-х років двадцятого століття. Назва спортивному напрямку вигадав Чак Норріс, його і прийнято називати «батьком» кікбоксингу. Спочатку кікбоксинг об’єднував карате та англійський бокс. Трохи пізніше до нього приєдналися техніки тайського боксу та тхеквондо.

Вже на початку 70-х років у США було створено безліч шкіл, які навчають різних стилів єдиноборств. У зв’язку з тим, що кожен вид бойового мистецтва мав свої правила і було неможливо представникам різних напрямків змагатися між собою, було вирішено влаштувати спільні змагання. Спочатку такі змагання називалися All Style Karate чи Full Contact Karate.

Офіційні змагання з дотриманням усіх правил кікбоксингу були проведені у вересні 1974 року. Спортсмени змагалися у чотирьох вагових категоріях.

На 1974 – 1985 року доводиться активний розвиток кікбоксингу в Америці та Європі. Чемпіонати та турніри проводилися в багатьох країнах та містах. А 1985 вважається роком зародження жіночого кікбоксингу.

1990 – офіційне визнання кікбоксингу в СРСР. Воно ознаменувалося створенням Всесоюзної Федерації кікбоксингу та вступом до WAKO.

Правила кікбоксингу

Спочатку правила кікбоксингу дозволяли все: будь-які удари, захоплення, підсікання, кидки, підніжки. З роками правила бою видозмінювалися. Так, спочатку з’явилося правило восьми ударів, а потім шести, яке регламентує в ході раунду зробити не менше шести ударів ногами. Нововведенням стала і поява вагових категорій. Переможець у кожній ваговій категорії визначається шляхом участі у рейтингових боях. Той, хто став переможцем, більше разів набирає найвищий рейтинг і має право виходити на бій з чинним чемпіоном.

Перемога у кікбоксингу визначається:

• перевагою за очками;
• явною перевагою;
• нездатністю опонента продовжувати бій;
• дискваліфікацією опонента;
• нокаутом;
• неявкою суперника;
• відмовою опонента або його секунданта продовжувати бій;
• резолюцією головної суддівської колегії.

Тривалість бою та кількість раундів

Число раундів у кікбоксингу та їх тривалість встановлюється виходячи із віку та кваліфікації спортсменів:

Бої відбуваються у рингу. Між раундами є перерва на 1 хвилину. Якщо йдеться про поєдинок за звання чемпіона, він триває 12 раундів.

Дозволені та заборонені удари у кікбоксингу

У кікбоксингу дозволені удари ногами та руками, але вони повинні відповідати таким вимогам:

1. Удар повинен наноситися лише кулаком у рукавичці.
2. Можна наносити удари ногами і руками тільки в бічні та передні частини тіла вище за пояс.
3. Ті, що дійшли до мети, вважаються удари, що завдаються в бічні і передні частини голови, прикриті шоломом.
4. Удари по плечах і руках, а також прийоми, завдані порушенням правил, вважаються недійсними.
5. Підсікання допустимі тільки в зону ступні на рівні фута.

Заборонено завдавати ударів:

• відкритою рукавичкою або її внутрішньою стороною;
• зап’ястям, передпліччям;
• головою;
• коліном, по ногах;
• у спину, нижче пояса та по потилиці;
• бічною стороною кулака;
• верхньою чи нижньою стороною кулака;
• внутрішній стороні руки.

Останні три позиції дозволені лише у поєдинках статі контакту. Не можна робити жодних дій після команди “Стоп”. Не можна штовхати та наступати на ноги опонента. Не можна нападати на супротивника, що у нокауті.

Удари у кікбоксингу

Удари ногами в кікбоксингу:

• бек-кік – задній удар;
• джампінг-кік – удар у стрибку;
• кресент-кік – зворотний бічний удар;
• лоу-кік – круговий удар гомілки в стегно противника;
• раунд-кік – круговий удар, зазвичай в голову;
• сайд-кік – бічний удар;
• екс-кік – удар зверху;
• фронт-кік – Прямий удар;
• хук-кік – удар гак;
• підсікання.

Удари руками:

• аперкот – удар знизу лівою чи правою рукою;
• бекфіст – удар, що розкручується правою рукою;
• джеб – прямий удар ближньої до супротивника рукою;
• панч – прямий удар далекою від супротивника рукою;
• свінг – бічний удар з дальньої відстані;
• хук – бічний удар лівою або правою рукою в голову;

Види

Кікбоксинг поділяється на два види, кожен з яких має свої напрямки:

Американський

Представлено:

• фулл-контактом, що характеризується ударами на повну міць і нокаутуючими рухами;
• фулл-контактом з лоу-кіком – аналогічне попередньому напрямку, але з додаванням ударів по ногах;
• семиконтактом або обмеженим контактом, при якому заборонені удари в повний контакт;
• лайт-контактом, що характеризується легкими ударами без застосування сили та без нокаутів.

Японська

Характеризується одним форматом – К-1, який здобув найбільшу популярність через свою видовищність. Бої тривають по три раунди тривалістю три хвилини. Якщо переможця не виявлено – призначається вирішальний раунд. Нічия оголошується лише у разі синхронного падіння обох спортсменів. У К-1 є правило трьох нокдаунів, яке передбачає перемогу технічним нокаутом.

Також широку популярність набув окремий напрямок кікбоксингу, який отримав назву сольних композицій. Вони є елементами техніки єдиноборств під музику як імітації бою з противником. Тривають композиції від півхвилини до хвилини.

Екіпірування для кікбоксингу

Кожен спортсмен має бути екіпірований до захисного спорядження:

• шолом на голову, що захищає верх і задню частину черепа, вуха, щелепи, вилиці, віскі, брови, шийні хребці;
• рукавички для кікбоксингу = боксерські рукавички вагою 10 унцій у вагових категоріях до 75 кг та 12 унцій в інших вагових категоріях;
• еластичні бинти на кисті рук, які повинні мати довжину не більше 2,5 м та ширину – не більше 5 см;
• фут – спеціальний пристрій для захисту стопи, що закривають п’яту і підйом і мають товщину не більше 1 см;
• накладки або щитки для кікбоксингу (захист гомілки) без використання твердих матеріалів;
• капа-захисту для рота та зубів;
• захист для паху;
• грудний протектор для жінок.

З одягу на спортсменах, лише шорти чи штани для кікбоксингу.

Ринг для кікбоксингу

Ринг для кікбоксингу має такі параметри:

• кожна сторона рингу повинна дорівнювати 5-6 метрів;
• його площа повинна обмежуватися канатами завтовшки 3-5 см, натягнутими між чотирма стовпами;
• підлога рингу може бути без зайвої пружності, добре укріпленим і рівним;
• у кутах рингу для кікбоксерів повинні знаходитися табурет, ємність з водою, урна;
• глядачі можуть розташовуватись не ближче трьох метрів від канатів рингу.

Вагові категорії в кікбоксингу

Вагову категорію для кікбоксингу визначає лікар чи тренер. Для кікбоксингу різних видів вагові категорії відрізняються:

Суддівство

Колегія суддів комплектується суддівською комісією Федерації кікбоксингу. Схвалює її організація, яка влаштовує змагання. До головної суддівської колегії входять:

• головний суддя;
• головний суддя рингу під час проведення змагань на кількох майданчиках;
• заступники судді;
• головний секретар;
• представник компанії, яка проводить змагання, який має суддівську категорію з кікбоксингу.

Кожен бій судиться трьома бічними суддями, двома лічильниками ніг та рефері.