Популярне змагання, яке передбачає швидкісний з’їзд по крижаному спуску на спеціальному спортивному снаряді. У перекладі з англійської означає – скелет, каркас. У цій статті ми докладніше розглянемо скелетон і що за зимовий олімпійський вид спорту.
Історія розвитку
Предками саней є дерев’яні санки без полозів, тобогганів, які використовували канадські індіанці. За іншою версією основоположниками вважаються норвезькі санки, їх застосовували рибалки.
Новий дизайн із металу вигадав англієць Чайлд. Вперше спуск був показаний на відкритих першостях, тоді брати участь мали лише чоловіки.
Перші змагання
У 1912 році в Німеччині відкрили ігровий клуб, а згодом стали проходити національні турніри та чемпіонати. З’їзди проводилися в Альпах та мали велику популярність серед туристів.
У Парижі була утворена Міжнародна федерація саночників із Великобританії, Франції, США, Швейцарії та Канади. Відкриваються світові школи та різні треки. Навчають тренерів, запроваджують спеціалізовані проекти для підготовки спортсменів.
Після швейцарцями офіційно було визнано правила. Згодом олімпійський комітет включив цю дисципліну до списку змагань. Скелетон та опис його історії виникнення починаються з 1905 року, тоді турнір проходили у горах Австрії.
Основні положення
Снаряд є сані з двома ковзанами, їх довжина становить 120 см, висота 8-20 см. Застосовується для з’їзду по крижаному треку. Для руху по трасі спортсмен використовує тільки штовхаючі зусилля на старті та силу тяжіння. Заборонено користуватись механізмами, які значно збільшують спуск санчат. Не дозволяється встановлювати гідравлічні, пневматичні та електричні установки. Виробник повинен робити високоміцний спортивний інвентар, здатний витримувати часті заїзди без пошкоджень. Після закінчення заїзду забороняється вносити будь-які технічні зміни, крім ремонту ненавмисних несправностей. Комітет “FIBT” має право перевіряти характеристики елементів конструкції.
Перші змагання на Олімпіаді
Дебютом були Зимові ігри у Санкт-Моріці. Для цієї події збудували спеціальну санно-бобслейну трасу, яка відповідає всім ігровим вимогам. Брало участь невелика кількість учасників із кількох країн. Першість проводили не регулярно. Після великої перерви знову поновилися. Далі перегони протікали поетапно, розтягнувшись на кілька місяців через нестабільну погоду. Повернулися лише до Солт-Лейк-Сіті. Після цього в дисципліну ввели жіночі виступи. Наприкінці 20 століття цей спорт назавжди залишили на зимових олімпіадах.
Скелетон сьогодні
На даний момент він все ще залишається популярним спортом, у тому числі серед наших атлетів. Так, наприклад, у 2014 році Олександр Третьяков виграв золото для нашої Олімпійської збірної та став першим російським чемпіоном у цій дисципліні.
Федерація “FIBT”
Міжнародна спортивна організація, яка об’єднує національні асоціації бобслею та тобоггана, наразі перейменована та вимовляється, як «IBSF». Першим президентом було обрано графа Рено де ла Фрегольєра. Зараз цю посаду обіймає італійський професійний бобслеїст та тренер Іво Ферріано. Штаб товариства знаходиться в Лозанні, Швейцарія, а також керуючі члени в Мілані та Італії. Установа веде активну фінансову підтримку спеціалізованих комплексів у багатьох державах з метою просування цієї дисципліни.
Разом з Олімпійськими іграми та чемпіонатами проводиться міжконтинентальний кубок світу, а також «Трипільський», на якому юні спортсмени, які мають невеликий досвід, можуть перевірити свої здібності. У 1992 була утворена Федерація «FIBT» у нашій країні. Вона поєднує кілька спортивних груп.
Правила
Будь-яка помилка спортсмена може призвести до нещасного випадку. У Міжнародних олімпійських інструкціях є порядки, які суворо повинні дотримуватись:
- Основна вимога – використання санно-бобслейної траси довжиною 1200 чи 1650 метрів.
- Переміщення починається після гудку протягом 30 секунд – це означає, що трек вільний, і можна спускатися.
- Під час заїзду гонщик розганяється з гори, тримаючись за снаряд. Довжина розгону становить 2500-4000 см.
- Коли досягається швидкість, займається потрібна поза – лежачи на животі, обличчям униз, витягнувши руки швами.
- Чим важчі санки, тим швидше розвивається темп при їзді.
- Гальмування відбувається після перетину фінішної межі. Для цього є підйом наприкінці ділянки, який не перевищує 12% від усього шляху.
Спочатку стартують учасники із високим рейтингом. Переможця визначають за меншою сумою часу з’їздів. Це небезпечні перегони, тому потрібно виконувати необхідні порядки.
Як керують і керують санчатами в скелетоні
Снаряд складається з двох полозів з обтяженою плоскою рамою, не має керма та гальма. Виготовляється з високоякісного матеріалу, який підганяється за фізичними даними гонщика. З передньої та задньої сторони є виступи – бампери, вони рятують від зіткнення зі стіною під час віражу. Для полірування дна застосовується спеціальний засіб. Воно вирівнює площину та створює оболонку для отримання великого швидкісного режиму.
Для руху застосовують:
- штовхають дії тілом, переміщаючи центр тяжіння.
- За допомогою кросівок з шипами.
Управління:
- Функцію керма виконують плечі. Щоб здійснити правий поворот, спортсмен тисне відповідним плечем, а для протилежного лівим.
- Якщо скелетоніст зачепив козирок або стіну – він може опустити ногу на лід і поправити положення санок.
Вболівальники часто запитують, як керувати санями в скелетоні і не робити помилки? Під час спуску по треку снаряд не повинен торкатися бортів – можливо отримати травму, втратити швидкість. На твердому льоду не варто створювати зайвих рухів.
Потрібно враховувати:
- Якість, складність та небезпека ділянки;
- Хороший підбір лез;
- Стиль пілотування.
Щоб спортсмен добре розганявся, він проходить додаткову систему тренувань у розвиток уваги, витривалості – хокей на траві, фігурне катання, біг.
На віражах скелетоніст зазнає навантаження, з яким стикається космонавт, що у космосі. Непідготовлена людина може тимчасово втратити зір чи свідомість.
При правильному виконанні всіх вимог, сани рухаються потрібною траєкторією без втрати швидкісних даних.
Траса
Професійних з’їздів не так багато. Спочатку використовували природну дорогу. Наразі спроектовані лише штучні треки зі снігу та льоду. На основу встановлюють жолоб, під ним знаходиться обладнання, що охолоджує. Воно необхідне підтримки температури. Скелетон вважається, як небезпечний і складний вид спорту, тому швидкість спуску та життя спортсмена повністю залежать від поверхні, якою він рухається. За її якістю весь час стежать та доглядають. Перед стартом обливають водою для кращого ковзання. Для розбігу центром проходять рейки.
Перед змаганнями дозволяється пройти трасу пішки, щоб вивчити відстань, де прискоритися чи навпаки загальмувати.
Треки містять свої стандарти:
- Перші 250 метрів мають спеціальну структуру, щоб забезпечити скелетоніста розгін до 100 км/год.
- Останні 100-150 знаходяться під певним ухилом, який не перевищує 20%, для успішного гальмування. Наприкінці ділянки сани вільно продовжують безперешкодне переміщення.
- Перепад висоти від старту до фінішу становить 1000 сантиметрів.
- Включення віражів. Їхні входи та виходи закруглені, це допоможе уникнути перекидання.
- Зона початку руху повинна бути прямою і широкою, щоб не ускладнювати пересування учасників.
- Зовнішній бік бічних стінок не більше 80-100 см, а внутрішня в покритому льодом стані не менше 50 см.
Яку максимальну швидкість спуску розвивають у скелетоні
Перегони у цьому спорті проходять у зимовий період. Передбачають розбіг до 40 км/год, а при подоланні всієї ділянки 110 км/год. В основному всі гонщики перестрибують цей боковий вівтар – 130 км/год. Це екстремальний, важкий напрямок і найшвидший. При скочуванні санки досягають величезних обертів. Найвищий темп при з’їзді вдалося набрати Олександру Третьякову у Вістлері – 146,4 км/год, на найнебезпечнішій та швидкій трасі. Це був найкращий світовий рекорд за весь час. Насправді розгін набирають до 150 км/год.
Екіпірування
Одяг не дуже різноманітний, немає певних правил та обмежень. Склад її однаковий для всіх учасників:
- Костюм – з високоміцного якісного матеріалу, облягаючий, теплий та легкий.
- Шолом – невеликий, зручний для підборіддя. Захисне скло повністю закриває обличчя.
- Взуття – «каліпсо» особливі тверді та міцні з шипами довжиною 1 мм та шириною 4 мм.
- Рукавички – шкіряні, гладкі, зберігають руки від пошкоджень.
Більшість людей знають, який найнебезпечніший і найскладніший вид спорту – це скелетон. Спортсменів рятує від травм спортивне екіпірування.
