Хокей з шайбою, хокей на льоду – командна спортивна гра на льоду, що полягає в протиборстві двох команд на ковзанах, які, передаючи шайбу ключками , прагнуть закинути її найбільше разів у ворота суперника і не пропустити у свої.
Історія хокею
Історія хокею є однією з найбільш оспорюваних серед усіх видів спорту. Традиційно місцем народження сучасного хокею вважається Монреаль ( Канада ). Однак ще на деяких голландських картинах XVI століття зображено безліч людей, які грають на змерзлому каналі в схожу на хокей гру . Барельєф ~600 років до зв. е.
Але, незважаючи на давній вік витоків хокею, батьківщиною сучасного хокею вважається Канада.
3 березня 1875 року в Монреалі на ковзанці «Вікторія» було проведено перший хокейний матч , інформація про який була зафіксована в монреальській газеті «Montreal Gazette».
- Кожна команда складалася з дев’яти осіб.
- Грали дерев’яною шайбою («шинні»), а захисне екіпірування запозичили з бейсболу.
- Вперше на льоду поставили хокейні ворота.
У 1877 році кілька студентів монреальського університету Макгілла розробили перші сім хокейних правил. 1879 року зробили гумову шайбу. Через деякий час гра стала настільки популярна, що в 1883 була представлена на щорічному Монреальському зимовому карнавалі. У 1885 році в Монреалі була заснована Аматорська хокейна асоціація.
1900 року на воротах з’явилася сітка. Згідно з легендою, канадець Френсіс Нільсон пристосував на ворота рибальську сітку. Завдяки цій новинці припинилися суперечки, забитий гол чи ні.
Металевий свисток судді, що від холоду прилипав до губ, замінили дзвіночком, а незабаром і пластмасовим свистком. Тоді ж ввели вкидання шайби (раніше суддя руками присовував ключки суперників до шайби, що лежить на льоду і, давши свисток, від’їжджав убік, щоб не отримати удар ключкою).
Першу професійну хокейну команду було створено в Канаді в 1904 році. Цього ж року хокеїсти перейшли до нової системи гри – «шість на шість». Було встановлено стандартний розмір майданчика — 56 × 26 м, який з того часу мало змінився.
Для підвищення видовищності та швидкості гри в 1910 році дозволили заміну спортсменів. У цьому ж році виникла Національна хокейна асоціація , а знаменита Національна хокейна ліга (НХЛ) з’явилася лише у 1917 році.
В 1911 ІІХФ офіційно затвердила канадські правила гри в хокей, а в 1920 відбувся перший чемпіонат світу. 1934 року узаконили штрафний кидок. У 1945 році за воротами встановили різнобарвні ліхтарі для більш точного обліку закинутих шайб (“червоний” означає гол, “зелений” – взяття воріт не зафіксовано).
У цьому ж році було запроваджено потрійне суддівство:
- головний суддя
- два помічники (лінійні судді).
У 1946 була узаконена система суддівських жестів при конкретних порушеннях правил.
Національні команди
Українська хокейна ліга (УХЛ ) — організація , що займається проведенням та висвітленням чемпіонату України з хокею. Утворена влітку 2016 року за участю 6 клубів.
Поточні співзасновники:
- ХК “Білий Барс”,
- ХК “Донбас”,
- ХК “Кременчук”,
- МХК “Динамо Харків”.
Основні завдання Ліги
- Організація та проведення чемпіонату України з хокею.
- Всебічне висвітлення діяльності команд УХЛ на телебаченні, у друкованих та інтернет-ЗМІ.
- Розвиток національного хокею шляхом підвищення рівня підготовки хокейних клубів, тренерського складу, суддівського корпусу
Хокейний майданчик
Розміри
У правилах МФХШ та НХЛ розміри хокейного майданчика різняться.
За правилами Міжнародної федерації хокею на льоду:
- максимальні розміри — 61 метр завдовжки та 30 метрів завширшки,
- мінімальні розміри — 56 метрів завдовжки та 26 метрів завширшки;
В офіційних змаганнях під егідою Міжнародної федерації хокею на льоду розміри майданчика мають бути 60-61 м завдовжки та 29-30 м завширшки; для інших змагань мінімальний розмір майданчика встановлено 40х20 метрів.
Правила НХЛ наказують розмір майданчика в 200х85 футів, тобто 60,96 х 25,90 метрів.
У НХЛ вважається, що менші розміри сприяють силовій боротьбі, кидкам по воротах, грі біля бортів, де відбувається багато спекотних єдиноборств, сутичок та бійок
Кути майданчика повинні бути заокруглені дугою кола радіусом від 7 до 8,5 м за правилами Міжнародної федерації хокею на льоду та 28 футів (8,53 м) у НХЛ.
Борта
Майданчик огороджений бортиком висотою 1,20-1,22 м, що має закруглення (радіусом 7-8,5 м) у кутах поля.
На лицьових бортах за воротами по всій ширині поля (включаючи закруглення) кріпиться огорожа із захисного скла висотою 1,6-2 м. У середній частині бічного бортика розташовані дві хвіртки, що відкриваються всередину, призначені для виходу гравців на майданчик. Ще дві хвіртки розташовані навпроти: на лавці для оштрафованих гравців.
Розмітка
- У 3-4 м від лицьових бортів проведені червоні лінії воріт, по центру яких розташовуються ворота і наноситься блакитне забарвлення воротарської зони з червоною окантовкою.
- У 17,23 м від лінії воріт – сині лінії зон, завдяки яким майданчик поділяється на 3 зони: середню зону та дві зони суперників.
- У центрі поля – червона лінія, що розділяє майданчик навпіл, і точка вкидання, що знаходиться посередині червоної лінії.
- По обидва боки від воріт з відривом 6 м нанесені точки вкидання, у тому числі радіусом 4,5 м нанесені межі зон вкидання.
Лавка штрафників
Кожен хокейний майданчик обладнаний двома лавками для оштрафованих гравців. Кожна лава має бути розрахована мінімум на 5 гравців. Мінімальна довжина лави – 4 метри, ширина – 1,5 метра.
Екіпірування
Верхня форма та шоломи гравців однієї команди повинна бути однакового кольору (воротарю дозволяється мати шолом, відмінний за кольором від шоломів інших гравців). На светрах гравців мають бути нанесені номери та прізвища.
Тривалість гри
Матч з хокею з шайбою складається з трьох періодів по 20 хвилин чистого часу. Перерви між періодами тривають 17 хвилин.
З 11 січня 2013 року у чемпіонаті КХЛ перерви між періодами матчу (включно з проведенням заходів на льодовій поверхні хокейного майданчика) становлять 17 хвилин.
У разі нічийного результату після закінчення трьох періодів можливе призначення додаткового часу (овертайму). У разі нічиєї після закінчення овертайму пробиваються післяматчеві кидки. Якщо у турнірі йде плей-офф, то овертайм іде до першої занедбаної шайби. Необхідність овертайму, а також його тривалість та кількість післяматчевих кидків обумовлюються окремо у регламенті турніру .
Склади команд
На матч зазвичай заявляють 17-22 гравці від однієї команди. Мінімальна та максимальна кількість гравців визначається регламентом турніру.
Одночасно на полі з боку однієї команди повинні перебувати шість гравців: п’ять польових та один воротар . Допускається заміна воротаря на шостого польового гравця. Зміни гравців можливі як у паузах під час зупинки часу гри, і безпосередньо під час гри.
Судді
Хокейний матч проводить суддівська бригада, що складається з трьох або чотирьох суддів . Один або два судді (залежно від регламенту турніру) називаються головними суддями, два інших – лінійними суддями.
До обов’язків головного судді входить:
- відстеження порушень правил ,
- фіксація взяття воріт (голів).
Лінійні судді відповідають за:
- відстеження положень «поза грою»,
- прокидів шайби,
- порушень чисельного складу,
- проведення вкидань шайби .
Окрім суддів на льоду, на кожному матчі є суддівська бригада, що знаходиться за межами майданчика. До неї входять:
- двоє суддів за воротами (за наявності одного головного судді)
- один секретар та до двох помічників секретаря
- один суддя-хронометрист
- один суддя-інформатор
- один суддя відеоповтору
- двоє суддів на лаві штрафників
Порушення правил та штрафи
У хокеї виділяються такі типи порушення правил:
- Поштовх суперника (так само, як поштовх ключкою і поштовх на борт)
- Блокування — атака гравця, який не володіє шайбою (силові прийоми можна здійснювати лише у випадку, коли гравець володіє шайбою; при цьому гравець не повинен зробити більше двох кроків у бік атакованого).
- Атака воротаря (у тому числі в епізодах, у яких голкіпер не перебуває у своїй зоні)
- Підніжка
- Затримка суперника
- Затримка суперника ключкою (зачіп)
- Затримка ключки суперника (руками)
- Атака ззаду
- Удар суперника (ліктем, коліном, тощо)
- Небезпечна гра високо піднятою ключкою (вище рівня плечей)
- Удар суперника ключкою
- Гра зламаною ключкою або ключкою нестандартних розмірів
- Затримка шайби руками
- Умисне падіння на шайбу (включаючи воротаря, якщо він вийшов за межі воротарського майданчика)
- Порушення процедури вкидання або порядку зміни складів
- Затримка гри (навмисний викид шайби за межі майданчика, зміщення воріт та ін.)
- Кидок ключки на лід, щоб завадити супернику
- Груба гра та бійка
- Неспортивна та недисциплінована поведінка (гравець допускає симуляцію — т. зв. «нирок» або «рибку», заперечує рішення судді, втручається в його дії, використовує образливі жести, тощо)
- Положення «поза грою»
- Прокидання шайби
При деяких порушеннях правил покарання може бути різним залежно від ігрової ситуації та оцінки порушення головним суддею, наприклад, чи було порушення умисним, наскільки велика відповідальність гравця за участь у бійці тощо. Правила передбачають такі покарання:
- малий штраф (2′);
- малий лавковий штраф (2′), на відміну від малого штрафу у тому, що дається всій команді, а чи не гравцю особисто;
- подвійний малий штраф (2’+2′)
- великий + автоматично дисциплінарний до кінця гри штраф (5’+20)
- дисциплінарний штраф (10′);
- дисциплінарний штраф до кінця гри (20′)
- матч-штраф (25′);
- штрафний кидок.
Хокеїст, покараний малим штрафом, видаляється з майданчика на 2 хвилини і не може на цей час замінити іншого гравця.
Якщо правила порушить воротар, він не видаляється з майданчика. Покарання за нього відбуває один із польових гравців. Команда при цьому грає у чисельній меншості.
Оштрафований гравець може повернутися на майданчик достроково у випадку, якщо команда-суперник зуміє реалізувати чисельну перевагу (здійснити взяття воріт), а також, якщо видалення відбулося менше ніж за дві хвилини до кінця матчу, але при цьому гравцеві все одно записується штраф 2 хвилини.
Якщо гравець, який перебуває на лаві запасних або оштрафованих, суперечить суддям або втручається в гру, то він може бути покараний малим штрафом.
Штрафний кидок призначається у таких випадках, якщо:
- Протягом останніх двох хвилин основного часу матчу або в будь-який час додаткового періоду гравець команди, що обороняється, навмисне зсунув ворота, щоб завадити супернику закинути шайбу;
- Оштрафований гравець вийшов на майданчик, щоб завадити взяття воріт;
- Польовий гравець, перебуваючи у площі своїх воріт, навмисне ліг на шайбу, взяв її з льоду в руки або підгріб під себе рукою;
- Гравець команди, що обороняється, у своїй зоні навмисне кинув ключку в шайбу, щоб завадити взяття воріт;
- Гравець при виході віч-на-віч з воротарем зазнав нападу або був збитий гравцем команди, що захищається;
