Джіу-джитсу – універсальна система рукопашного бою. Назва перекладається як “м’який стиль”. Це стародавнє бойове мистецтво, від якого беруть свій початок айкідо і традиційна японська боротьба дзюдо. Прийоми джиу-джитсу включають боротьбу, ударну техніку, роботу в партері. У Росії єдиноборство було зареєстроване 2003-го року. Стара назва боротьби “дзю-дзюцу”.
Існують три напрямки:
- Японський стиль. Тут переважає ударна техніка, кидки, рідше використовується робота у партері;
- Бразильський стиль. У ньому багато захоплень, боротьби та роботи в партері;
- Спеціалізовані стилі джиу-джитсу. Їх застосовують співробітники правоохоронних органів та спецслужб.
У цьому виді єдиноборств не йдуть прямо на противника. Силу противника використовують проти нього самого. Про появу цього принципу оповідає легенда. Якийсь лікар Акаяма одного разу помітив, що гілки дерев ламаються під вагою снігу. Але гілки верби залишилися цілими завдяки гнучкості. Так і виник принцип використання сили супротивника проти нього самого.
Основи боротьби джиу-джитсу
Спочатку боротьба йде у стійці, потім вона переходить у положення лежачи. Боротися суперники можуть сидячи або стоячи навколішки. Можна проводити больовий або задушливий захоплення. Перемогою вважається, якщо противник здався в результаті больового або задушливого прийому. Основний акцент бійцями робиться на роботу у партері. Боротьба в партері або в положенні сидячи, стоячи на колінах передбачає контроль і захоплення кінцівок противника, проведення больових ці кінцівки, важелів, скруток.
Техніка в джиу-джитсу
У джиу-джитсу розрізняють спортивне єдиноборство та бойовий варіант. Спортивні стилі мають обмеження на відміну бойового. Починається бій у стійці, бійці можуть застосовувати ударну техніку. Тут перевагою володіє боєць, який перевершує зростання і довжину кінцівок. Іншому бійцю складніше підібратися на відстань удару, оскільки вищий противник стримуватиме його ударами довших кінцівок.
Ударна техніка використовується рідко, більше застосовують кидково-больові прийоми. Тут робота ведеться переважно у партері. Бійці намагаються захопити кінцівки один одного на больовий прийом. Суперник, що захищається, намагається перешкодити проведенню атакуючої дії.
Інтенсивність ведення бою в партері вища за всіх у бразильському джіу-джитсу.
Тут активно використовуються болючі прийоми. Серед них є важелі, коли чинять тиск на суглоб, і виходить за межі свого руху. Інша технічна дія – скручування. Нападник виконує обертання, яке виходить за межі амплітуди і виникає больове відчуття. Больові відчуття викликає і дотиск. Це коли кінцівку згинають поза її можливостей. А коли тиск викликаний з одного боку суперником, а з іншого – кісткою кінцівки, цю технічну дію називають затискачем.
На кисті рук
Прийом на кисть руки використовують як самостійну технічну дію або як підготовчий прийом перед проведенням важеля ліктя. Спочатку варто провести вузол на кисть. При проведенні цієї дії в роботу включаються м’язи корпусу та передпліч, не даючи супернику шанс на звільнення.
Обмеження дій суперника слід проводити притисканням ліктя до власного корпусу під час проведення прийому. Використовують таку дію для виходу на ліктьові суглоби або як самостійну дію. Багато прийомів джиу-джитсу виконуються з больовим контролем кількох суглобів. На додаток до кисті рук це можуть йти ліктьові та плечові суглоби. Можливий прийом на кисті одразу двох рук. Больовий на пензлі можна робити під час виконання важеля ліктя.
На ліктьові суглоби
Прийоми на ліктьові суглоби мають високу ефективність. Якщо боєць попався на цей прийом, вирватися з цієї позиції в нього навряд чи вийде. Больові застосовують частіше при боротьбі у партері. Там бійець має можливість використовувати власну вагу для ефективного проведення прийому, але можна виконувати з будь-якого зручного положення.
Розрізняють такі прийоми джиу-джитсу на лікті:
- Поперечний вузол. Для ефективного проведення прийому бійці повинні перебувати у партері. Одна рука просовується під лікоть суперника, інша притискає руку до підлоги. Больове відчуття створюється рухом догори руки, простягнутої під ліктем;
- Ножиці. При ударі в голову боєць відхиляється від лінії атаки. Одна рука підхоплює руку суперника, інша створює тиск нагору, викликаючи больове відчуття;
- Важіль ліктя. Його застосовують не тільки в джиу-джитсу, а й в інших єдиноборствах. Рука противника підхоплюється, а корпус та голова у положенні лежачи фіксуються ногами. Потім потрібно потягнути руку вниз на себе, створюючи відчуття болю.
Больові прийоми джиу-джитсу на лікті вирізняються високою ефективністю. Їх виконання часто приносить бійцям перемогу на змаганнях та у спарингах.
Утиск біцепса
При проведенні цього прийому больовий вплив мають м’язи біцепса, розташовані близько ліктя. Як і при важелі ліктя, фіксують ногами голову та корпус, руку витягують на себе. Тулуб бійця паралельно з відтягуванням руки відхиляється назад. Руку суперника притискають в області зап’ястя. Прийом застосовують не тільки для больового впливу та завершення поєдинку. У процесі боротьби противник може зчеплювати руки, не даючи захоплювати їх. Утиск біцепса використовують для роз’єднання зчеплених рук. Суперник може відчути больових відчуттів після прийому. Тоді боєць виконує важіль ліктя, що дозволить закінчити спортивний поєдинок.
Вплив на гомілковостоп
Перевага прийому у цьому, що його можна проводити з будь-якого становища. Вийти на нього легко, він може стати несподіванкою для суперника у поєдинку. Прийом проводять, скручуючи п’яту, захопивши ногу суперника своїми ногами. Голеностопи менш чутливі в порівнянні з ліктями та кистями, прийом варто проводити акуратно. Для надійності захоплення верхня нога повинна лежати на животі суперника, а ноги потрібно підтягнути, щоб уникнути такого прийому на свою адресу.
Якщо суперник перебуває у стійці, а боєць лежить, то з лежачого становища може провести скручування п’яти. Ногами потрібно зробити захоплення кінцівок суперника, а п’ята суперника має опинитися в ліктьовому згині атакуючого. Боєць стає на лопатки для такого захоплення ноги, а після захоплення починає скручування. П’ять суперника скручується, він або здається, або опиняється в партері, де триває скручування його ноги до завершення поєдинку. Можна провести прийом у зворотній ситуації: боєць робить кидок і захоплює ногу суперника, а потім починає скручування п’яти.
Вплив на коліна
Боєць у процесі поєдинку здатний вплинути не тільки на гомілковостоп, а й на коліно. Використовують прийом як допоміжний. Вплив на коліно надають за допомогою важеля корпусом, охоплюють ногу своїми ногами та притискають її до себе. Важіль коліна корпусом не тільки дозволяє надати больовий вплив. Він застосовується як захисна дія від противника, який намагається впливати на гомілковостоп бійця. Інший варіант – скручування коліна. Для виконання починають скручувати п’яту, тільки на відміну від дії на гомілковостоп, беруть ногу під інше плече.
Комбіновані
У джиу-джитсу рідко використовують одиночні технічні дії. Атака складається з кількох прийомів. Як допоміжні прийоми використовують вплив на коліно, утиск біцепса, вплив на кисть. Якщо ці прийоми не допомагають завершити поєдинок, то переходять до наступних дій: після важеля кисті або утиску біцепса боєць впливає на лікоть, а при дії на коліно боєць може завершити поєдинок скручуванням гомілкостопа. Боєць як завершальна дія може використовувати задушливий прийом.
