Конкур

Конкур – олімпійський кінний вид спорту, суть якого полягає у подоланні перешкод певної складності у певному порядку на спеціальному полі для конкуру. Конкур є найбільш видовищним із кінних змагань.

Міжнародна федерація кінного спорту (фр. Federation Equestre Internationale, FEI) – організація, яка займається розвитком кінного спорту у всьому світі та проведення міжнародних змагань.

Історія виникнення та розвитку конкуру

У 18 столітті одним із захоплень вищого світу було кінне полювання, що послужило поштовхом до розвитку кінного мистецтва вцілому. Крім того, на полюванні наїзникам доводилося долати різні природні перешкоди, що послужило розвитком техніки стрибків на коні.

Батьківщиною конкуру прийнято вважати Францію. У п’ятдесятих роках XIX століття на паризькій виставці коней вперше було проведено змагання зі стрибків на конях через різні перешкоди, дані змагання отримали назву «конкур-іпік». Трохи пізніше ці змагання стали проводиться в Бельгії та Італії, а ще пізніше в Росії, Америці та Німеччині. 

Новий спорт дуже швидко набирав популярності, разом з якою зростали й масштаби проведення змагань. Удосконалювалися техніка та тактика конкурної їзди. В 1900 конкур був включений в програму Олімпійських ігор в Парижі.

Правила конкуру

На змаганнях вершник повинен проїхати верхи на коні весь маршрут, не зачепивши жодної перешкоди (від 8 до 16 штук). Перешкоди рівномірно розподілені по всій арені і поділяються на висотні (різні бар’єри з висотою від 0,8 до 2,20 метрів) та широтні (канави завширшки від 2 до 4,5 метрів). Кожен маршрут має бути пройдений за певний час. Відлік часу йде з моменту перетину вершником та конем стартової лінії до моменту перетину ними фінішної межі.

Команда (наїзник + кінь) може бути дискваліфікована, якщо падає вершник або кінь відмовляється брати бар’єр.

Сигнали учасникам подаються за допомогою дзвону:

• початок виступу;
• зупинка виступаючого наїзника;
• дозвіл на продовження виступу після зупинки;
• дискваліфікація учасника (довгий удар або 3 удари).

Якщо спортсмени припускаються помилок при проходженні маршруту, то вони заробляють штрафні окуляри. Більшість змагань проводяться за правилами Міжнародної федерації кінного спорту (ФЕІ) з наступними штрафами:

• Перша непокора або відмова = 4 штрафні очки, друга відмова – дискваліфікація.
• Один збитий бар’єр або одна і більше ніг у канаві з водою = 4 штрафні очки, перевищення норми часу = 1 штрафне очко за кожні 4 секунди понад норму.
• Під час перестрибування кожна секунда понад норму часу карається одним штрафним очком.

Види конкуру

• “Свій маршрут” – учасникам дозволяється створити свій маршрут із усіх запропонованих організаторами перешкод.
• “Дзеркальний” – даний вид конкуру можна пов’язати з грою на вибування. Дві пари (вершник та кінь) одночасно проходять однаковий маршрут на різних майданчиках. Пара, що подолала маршрут гірше, вибуває, а до кращої пари випускають наступного учасника.
• «За зростаючою складністю» — Конкур «за зростаючою складністю» проводиться на маршруті з шістьма, вісьма або десятьма перешкодами, які поступово ускладнюються.
• “Мисливський паркур” – подолання перешкод без обов’язкового маршруту. У регламенті змагання вказують лише кількість та висоту перешкод, а послідовність їх подолання вершники обирають самі.
• “На стиль” – конкур, в якому бали присвоюються за системою балів, як у змаганнях з виїздки. Судді оцінюють як посадку та дії вершника, техніку коня, так і роботу пари.
• «Наближено до норми часу» — конкур, у якому вершник має показати найближчий результат до заданої організаторами норми часу.
• “На потужність стрибка” – змагання на потужність стрибка.
• “Класичний швидкісний з перестрибуванням” – класичний конкур призначений для визначення здібностей коня та вершника до подолання перешкод. Враховується чистота та жвавість проходження маршруту.

Конкурне поле

За правилами FEI, площа відкритої арени для конкуру має бути не меншою за 3200 кв. м. Одна зі сторін арени не повинна бути меншою за 40 метрів, а інша меншою ніж 75 метрів. У зимовий час змагання проводять у манежі з піщаним покриттям, розмір поля при цьому не повинен бути меншим за 20 метрів завширшки та 30 метрів завдовжки. Майданчик для конкуру обов’язково має бути огороджений, а перешкоди розставлені таким чином, щоб їхнє подолання було можливим при максимальному темпі бігу коня.

Види перешкод та бар’єрів у конкурі

• Кавалетті (клавіші);
• чухонець;
• хвіртка;
• хрестовина;
• шлагбаум;
• стінка;
• трійник;
• оксер;
• канава.

Екіпірування та інвентар для конкуру

• Сідло для конкуру з укороченим стременем та цибулею;
• шпора;
• хлист (довжина не повинна перевищувати 750 мм);
• шолом;
• редингот (може бути знято у разі хорошої погоди);
• білі бриджі, сорочка, краватка і чоботи або краги.

Суддівство

Суддівська колегія для змагань із кількістю учасників, що не перевищує 120 осіб, судяться трьома суддями. Якщо учасників більше, то додається ще один суддя, а при перевищенні цифри 200 учасників журі має складатися з п’яти суддів. За наявності водного бар’єру виділяється додатковий суддя для цієї перешкоди.

Популярні питання про конкур