Дзюдо

Дзюдо (яп. 柔道, дослівно – «м’який шлях») – олімпійський вид спорту, в якому дозволені кидки, больові та задушливі прийоми. Больові прийоми можна проводити тільки на руки противника. Удари та частина найбільш травмонебезпечних прийомів вивчаються лише у формі ката. У дзюдо дуже важлива спритність, а також принципове використання сили суперника.

Дзюдо базується на трьох головних принципах: взаємна допомога та розуміння для досягнення більшого прогресу, найкраще використання тіла та духу та піддатися, щоб перемогти.

Міжнародна федерація дзюдо (англ. International Judo Federation, IJF) була утворена у липні 1951 року. IJF встановлює правила змагань з дзюдо та проводить континентальні та світові чемпіонати.

Історія виникнення та розвитку дзюдо

За прийнятою в Японії класифікацією, дзюдо належить до сучасних бойових мистецтв. Боротьбу дзюдо було створено професором Дзигоро Кано. 1882 року Кано відкрив у Токіо першу школу дзюдо «Кодокан». Через рік ним було створено систему розрядів, а 1887 року було остаточно сформовано техніку дзюдо. Перший чемпіонат світового рівня пройшов у Токіо 1956, після чого змагання такого масштабу стали проводиться регулярно і не тільки в Японії.

Протягом довгих років у дзюдо не існувало вагових категорій. Як вважали самі японці, головне – це сила, а мистецтво володіння таємною технікою. Але після поразки японців на четвертому чемпіонаті світу правила було змінено та з’явилися вагові категорії. Починаючи з 1964 дзюдо, було внесено до програми Олімпійських ігор.

У 1980 році був проведений перший чемпіонат світу серед жінок, а в 1992 змагання з дзюдо серед жінок були включені в офіційну програму літніх Олімпійських ігор у Барселоні.

З 2005 року Європейський союз дзюдо став проводити змагання з ката. У 2008 році в Парижі Міжнародна федерація дзюдо провела перший чемпіонат світу з ката.

Правила дзюдо

Крім вагових категорій, у дзюдо існують певні вікові групи:

• Молодший вік – хлопчики та дівчатка до 12 років.
• Середній вік – юнаки та дівчата до 14 років.
• Кадети – юнаки та дівчата до 17 років.
• Юніори та юніорки – до 20 років.
• Молодь – до 23 років.
• Чоловіки та жінки. Ветерани – після 30 років.

Поєдинок у дзюдо починається у положенні стоячи і за командою «ХАДЖІМЕ». Якщо потрібно зупинити двобій, то оголошується команда «МАТЕ». Про закінчення поєдинку сигналізує команда “СОРО-МАДЕ”.

Для перемоги в поєдинку атакуючий борець у стійці повинен виконати кидок суперника на спину, а в положенні лежачи – больовий або задушливий прийом або утримання (30 сек.).

Оцінки у дзюдо

«Іппон» – найвища оцінка у дзюдо, означає чисту перемогу. “Іпон” дається за виконання наступних технічних дій:

• атакуючий дзюдоїст кидає супротивника на більшу частину спини зі значною силою та швидкістю, здійснюючи контроль атакованого дзюдоїста;
• коли атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника у положенні утримання протягом 25 секунд;
• коли дзюдоїст, що атакується, двічі або більше разів поплескує рукою або ногою або голосом вимовляє «МАІТА» (здаюся) в результаті утримання, задушливого захоплення або больового прийому атакуючого спортсмена.

«Ваза-арі» – пів перемоги, що дається за виконання наступних технічних дій:

• атакуючий дзюдоїст кидає супротивника, здійснюючи контроль, і в кидку частково відсутня один з інших трьох елементів, необхідних для оцінки ІППОН;
• атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання протягом 20 секунд та більше, але менше 25 секунд.

При отриманні другої оцінки “ваза-арі” протягом одного поєдинку, арбітр спортсмена переможцем за допомогою команди “ваза-арі авасет іппон”.

“Юко” – дається за виконання наступних технічних дій:

• атакуючий дзюдоїст, здійснюючи контроль, кидає супротивника на бік;
• атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання протягом 15 секунд та більше, але менше 20 секунд.

“Кока” – дається за виконання наступних технічних дій:

• атакуючий дзюдоїст, здійснюючи контроль, кидає супротивника на одне плече або стегно (стегна) або сідниці;
• атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання 10 секунд і більше, але менш ніж 15 секунд.

Поряд із оцінками учасники можуть отримувати покарання за порушення вимог Правил змагань дзюдо.

Татамі

Поєдинки в дзюдо проходять татамі, що складається з окремих матів розміром 1м х 1м х 4см або 2м х 1м х 4см, зроблених із полімерних матеріалів. 

Татамі складається із двох зон різного кольору. У центрі татамі знаходиться квадрат з мінімальними розмірами 8м на 8м та максимальними – 10м на 10м, який називається робочою зоною та складається з матів одного кольору. 

Зовнішня частина татамі називається зоною безпеки і складається з матів іншого кольору і має по периметру розмір 3м. У центральній частині робочої зони на відстані 4м один від одного на мати нанесені біла і синя смужки шириною близько 10 см і довжиною близько 50 см, що служать для позначення місць учасників перед початком поєдинку та після його закінчення.

Екіпірування дзюдоїстів

Форма для заняття дзюдо називається – дзюдога і складається з трьох частин: куртка, штани та пояс. 

Зазвичай дзюдога виготовляється з бавовни і має бути синього кольору у спортсмена, викликаного першим, та білого кольору у другого спортсмена.

• Куртка має бути такою довжиною, щоб покривати стегна і діставати до кистей рук, опущених вздовж тулуба. Куртка повинна бути досить широкою, щоб заорюватися лівою порожниною на праву не менше ніж на 20 см на рівні нижньої частини грудної клітки. Рукави куртки повинні бути довжиною максимум до зап’ястя і мінімум до точки, розташованої на 5 см вище за зап’ястя. По всій довжині рукава між рукавом і курткою має бути простір 10-15 см.
• Штани повинні бути достатньо довгими, щоб покривати ноги максимально до гомілковостопного суглоба або мінімально до точки, розташованої на 5 см вище за нього. Між ногою та брюками має бути простір 10-15 см по всій довжині штанини. 
• Пояс шириною 4-5 см повинен бути обгорнутий двічі поверх куртки і зав’язаний на рівні талії плоским вузлом. Довжина пояса має бути такою, щоб залишалися кінці довжиною 20-30 див.

Суддівство

Суддівство поєдинку здійснює бригада суддів:

• Арбітр. До обов’язків арбітра входить керівництво поєдинком, а також висловлення свого ставлення до дій спортсменів. Арбітр ухвалює загальне рішення суддівської бригади.
• Бічні судді. Бічний суддя повинен висловлювати свою думку, якщо вона відрізняється від рішення арбітра під час оголошення оцінок технічних дій або покарань за допомогою відповідних офіційних жестів. Бічні судді розташовуються у протилежних кутах поза робочої зони.

Змагання з дзюдо

• Олімпійські ігри.
• Чемпіонат світу.
• «Майстри».
• “Великий Шолом”.
• «Гран-При».
• Чемпіонат Європи.
• Континентальний відкритий.