Дартс

6 Вересня, 2022 0

Дартс (від англ. darts – “дротики”) – ряд спортивних ігор, учасники яких метають дротики в круглу, розділену на сектори, цілі. У дартсі є суворі правила та стандарти.

Штаб-квартира Всесвітньої федерації дартс, створеної у 1976 році, знаходиться у швейцарському місті Лішталі. В даний час у складі WDF знаходяться країни із шести континентів: Азії, Австралії, Африки, Європи, Південної та Північної Америки.

Історія виникнення та розвитку дартсу

Дартс, з різних джерел, налічує близько трьохсот років. Спочатку ця гра була невигадливою розвагою для солдатів британської армії, але згодом перетворилася на улюблений спорт сотень тисяч дартсменів по всьому світу. Метати дротики в дерево або в дно пивної бочки в проміжках між кухлями пива британські лучники приловчилися ще в Середньовіччі.

Вигадана гра дозволяла влаштовувати змагання як на вулиці, так і в приміщенні. Стріли коротшали і використовувалися як дротики. Визначення переможця утруднялося відсутністю правил, тому пропозицію тесля Браяна Гемліна з Ланкшира про поділ мішені на сектори було сприйнято з ентузіазмом.

Браян подав ідею, але патент на неї оформив більш заповзятливий Томас Вільям Баклі. Тому він вважається творцем перших правил та розмітки мішені на двадцять секторів, за якими нараховувалися бали. Було це наприкінці ХІХ століття, а на початку двадцятого дартс заборонили, як азартну гру. За справу звільнення улюбленої гри з-під заборони взялися господар готелю Джим Герсайд та коваль Вільям Енакін із міста Лідс.

Вони довели, що метання дротиків по секторах вимагає певної майстерності та вміння, а не удачі та везіння гравців. Дартс був виправданий, а 1927 року відбувся перший офіційний турнір у Лондоні (News of the World Individual Darts Championship). До середини двадцятого століття за рішенням Національної асоціації (1954) гра набуває статусу спорту, проводяться змагання спочатку в Англії, потім та інших країнах.

Правила гри в дартс

Стандарт гри – пронумерована від одного до двадцяти секторів цілі з яблучком (центром) посередині, обведеного зеленим або червоним кільцем. Попадання дротиком до центру дає гравцю 50 балів, у зелене (червоне) коло – 25 балів. Попадання у вузьке зовнішнє коло мішені подвоює окуляри сектора. Підрахунок балів ведеться за результатами трьох кидків кожного дартсмена. Найбільша кількість балів – 180.

Найвідомішими різновидами дартсу зі своїми правилами є:

301 лег, або 501 лег для великих змагань (гра проводиться методом віднімання балів аж до нуля, в кінці треба потрапити в яблучко або подвоєння);
раунд (тут у правилах почерговість попадання в кожен сектор від одного до двадцяти, а потім у подвоєння, потроєння та яблучко);
великий раунд (за один підхід у три кидки дартсмен зобов’язаний потрапити до свого певного сектора найбільшу кількість разів, враховуючи зони подвоєння, потроєння та центр);
всі п’ятірки (набір 51 бала за допомогою трьох кидків дротиків. Враховується в підрахунку лише число, кратне п’яти: п’ять – 1 бал, десять – 2 бали, п’ятдесят – 10 балів тощо);
двадцять сім (застосовується метод віднімання по 2 бали з двадцяти семи початкових після непопадання гравцем у подвоєння першого сектора, по 4 бали на подвоєння другого сектора і так до двадцятого. Точне влучення дає зворотний алгоритм підрахунку плюсом до двадцяти семи);
тисяча (серії по три кидки дротиками в зелене або червоне кільце дає гравцям певну кількість очок, а переможцем стає перший, хто набрав 1000 балів);
п’ять життів (у процесі гри учасник має набирати більше на 1-2 бали, ніж інший і має право на п’ять помилок. Не можна перевищувати поріг 180 балів);
сектор двадцять (десять серій кидків трьома дротиками повинні забезпечити дартсмену максимальну кількість балів при попаданні до двадцятого сектору, подвоєння та потроєння);
кілер (правила цієї гри розраховані на велику кількість учасників з індивідуально обраним сектором. Попаданням у не свій сектор гравець забирає одне життя у суперника, а собі додає. «Убивши» таким чином всіх інших, переможець залишається один);
діаметр (вибравши собі маршрут секторами, дартсмени намагаються пройти його з подвоєннями і потроєннями першими).

Відповідно до правил, учасниками турнірів можуть ставати чоловіки та жінки зі своїм набором стандартних дротиків. Гравці, які порушили правила, дискваліфікуються під час поточних змагань.

Ціль для дартсу

Ціль зазвичай виготовляється із спресованих волокон агави (сизалю). Спеціальний дріт поділяє його на сектори від одного до двадцяти. Сизалеві мішені відрізняються формою дроту і бувають:

звичайними (високий відсоток відскоку дротиків, але недорогі за ціною);
тригранними (невеликий відсоток відскоку дротиків, їх зісковзування у прилеглий від розділового дроту сектор);
найтоншими (мінімальний відсоток відскоку дротиків, такі мішені використовуються у професійних турнірах).

Цільдля дартса має стандарти. Так, внутрішня ширина триблів і даблів (кілець) відповідає 8 мм, діаметр яблучка – 12,7 мм, внутрішній діаметр центрального зовнішнього кільця – 31,8 мм, відстань у 170 мм відповідно від зовнішнього боку кільця даблів до центру мішені, а триблів – 107 мм. По діаметру ціль має бути 451 мм (+, – 10 мм), а товщина спеціального дроту 1,4-1,6 мм.

Ціль повинна бути розташована так, щоб яблучко знаходилося на рівні 1 м 73 см від підлоги, а відстань лінії кидка до мішені – 2 м 37 см. Двадцятий сектор розташовується строго вгорі.

Дротик для гри в дартс

Дрота – це гострий наконечник (голка), барель, кільце, хвостовик, оперення. Два останні елементи зазвичай нейлонові, різні за довжиною, шириною та вагою. У дартсі дозволені дротики, виготовлені із сталі, вольфраму, нікелю, пластику, латуні масою 50 грам та довжиною не більше 30,5 сантиметрів.

Любителі можуть використовувати і важчі, але на професійних турнірах можуть дискваліфікувати за це. Початківцям краще користуватися легкими латунними дротиками (19-25 грам), а професіонали здебільшого воліють вольфрамові та нікелево-срібні.

Екіпірування (форма одягу на змаганнях)

Учасникам офіційних турнірів наказано бути на них у затвердженій формі, яка представляє певну країну. У ній гравці постають як на відкритті, змаганнях, так і на закритті та нагородженні. Поверх національної уніформи не дозволяється одягати ще якийсь сторонній одяг.

Заборонено одяг із джинсової, вельветової тканини. Колір та крій штанів, блуз, суконь, спідниць має бути виконаний в єдиному стилі для всіх членів команди. На формі забороняються рекламні слогани та логотипи різних фірм чи товарів без попереднього узгодження з організаторами турніру.

Учасники змагань повинні обходитися без головних уборів, якщо це не пов’язано з релігійними причинами або медичними показаннями. Кожен дартсмен має право надягати на зап’ястя напульсник. Якщо BDO (британська організація дартсу) не визнала форму гравця, вона має бути замінена до офіційного відкриття, інакше його дискваліфікують.

Суддівство в дартсі

Залежно від значущості чемпіонату, турніри з дартсу обслуговують суддівські колегії, у складі яких можуть бути: головний суддя із заступниками, головний секретар із заступниками, два старші судді, суддя-диктор, судді-калькулятори (у мішеней), суддя з етикету. Головні суддя та секретар відповідають за весь процес змагань та вирішують спірні питання. За ступенем відповідальності обов’язки суддів розподіляються так:

Головний суддя

стежить за дотриманням усіма іншими суддями чинних правил та положень про турнір;
призупиняє турнір, виходячи з несприятливих умов для нормального проведення чемпіонату;
за необхідності вносить зміни у програму;
усуває або знімає з турніру інших суддів, які не справляються з обов’язками або допустили грубі порушення;
знімає учасника з турніру через грубі порушення правил;
затримує оголошення результатів для додаткового обговорення;
має право скасувати турнір при серйозних порушеннях та непридатності інвентарю.

Заступники головного судді

допомагають головному судді, виконують його розпорядження;
приймають він його обов’язки у разі відсутності.

Головний секретар турніру

відповідає за всю документацію та її підготовку до турніру;
контролює та перевіряє роботу мандатної комісії;
веде облік, протоколи, відповідає за інформаційний ресурс;
приймає спірні протести;
складає звіт суддівської колегії до закінчення турніру;
керує діяльністю своїх заступників.

Заступники головного секретаря

допомагають головному секретареві, виконують його розпорядження;
приймають він його обов’язки у разі відсутності.

Інші судді

дотримуються послідовності, об’єктивності та неупередженості;
не мають права судити дартсменів, які є їхніми родичами;
попереджають і припиняють порушення;
утримуються від висловлювань про перебіг турніру публічно;
повинні бути одягнені в уніформу, яка відрізняється від одягу спортсменів.

Робота всіх суддів та членів колегії базується на принципах неухильного дотримання правил та положень турніру, створення його учасникам необхідних умов для досягнення найкращих спортивних результатів.

FAQ

Які стандартні розміри та діаметр мішеней, що використовуються на офіційних дартс турнірах?

Діаметр класичної мішені для дартс Winmau та Nodor – 45см, вага сизальової мішені – приблизно 5,5 кг.
внутрішня ширина кілець «подвоєння» та «потроєння» 8 мм.
внутрішній діаметр “центру мішені” 12,7 мм.
внутрішній діаметр зовнішнього центрального кільця 31,8 мм.
відстань від центру мішені до зовнішньої сторони дроту кільця «подвоєння» 170 мм.
відстань від центру мішені до зовнішнього боку дроту кільця «потроєння» 107 мм.
Мішені із такими розмірами використовуються на чемпіонатах світу.

Скільки потрібно набрати в дартс?

Закінчувати гру потрібно обов’язково потраплянням до «яблучка», набравши 50 очок.
Т. е., якщо в результаті кидків гравець набирає більше очок, ніж потрібно для доведення до 0, то метання дротиків не зараховується, і рахунок залишається таким, яким був до кидків.

Хто виграє у дартс?

Переможцем вважається той, хто зумів звести свій рахунок до нуля першим. Закінчувати гру потрібно обов’язково кидком в «Подвоєння» або «Яблучко» мішені («Булл-ай») так, щоб отримана кількість очок звела рахунок до нуля. («Яблучко» зараховується за подвійне 25).