Волейбол (від англ. volley – удар з льоту і ball – м’яч) – це олімпійський вид спорту, метою якого є направити м’яч у бік суперника таким чином, щоб він приземлився на половині суперника або добитися помилки з боку гравця команди суперника. Під час однієї атаки допускається лише три торкання м’яча поспіль. Волейбол є популярним як серед чоловіків, так і серед жінок.
Історія виникнення та розвитку волейболу
Вважається, що волейбол виник завдяки Вільям Дж. Моргану, викладачеві фізичного виховання одного з коледжів Холіока (США). У 1895 році на одному зі своїх уроків він підвісив сітку (приблизно на висоті 2 метри) і запропонував своїм учням перекидати через неї баскетбольну камеру. Отриману гру Морган назвав «Мінтонет».
- Через два роки було розроблено та запущено у виробництво перший волейбольний м’яч.
- У другій половині 1920-х років з’явилися національні федерації Болгарії, СРСР, США та Японії.
- У 1922 році у Брукліні були проведені перші міжнародні змагання, це був чемпіонат YMCA за участю 23 чоловічих команд.
- У 1925 році були затверджені сучасні розміри майданчика, а також розміри та вага волейбольного м’яча. Ці правила були актуальними для країн Америки, Африки та Європи.
- У 1947 засновано міжнародну федерацію з волейболу (FIVB). Членами федерації стали: Бельгія, Бразилія, Угорщина, Єгипет, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, США, Уругвай, Франція, Чехословаччина та Югославія.
- У 1949 році у Празі відбувся перший чемпіонат світу серед чоловіків, а у 1964 році волейбол був включений до програми Олімпійських ігор у Токіо. У міжнародних змаганнях 1960-1970-х років найбільших успіхів досягали національні збірні команди СРСР, Чехословаччини, Польщі, Румунії, Болгарії, Японії.
- З 90-х років список найсильніших команд поповнився Бразилією, США, Кубою, Італією, Нідерландами, Югославією.
- З 2006 року FIVB об’єднує 220 національних федерацій волейболу, гра є одним із найпопулярніших видів спорту на Землі.
Основні правила волейболу (коротко)
Волейбольний матч складається із партій (від 3 до 5). Тривалість волейбольної партії не обмежена і продовжується доти, доки одна з команд не набере 25 очок. Якщо перевага над суперником становить менше 2 очок, то партія продовжується доти, доки перевага не буде збільшена. Матч триває доти, доки одна з команд не виграє три партії. Варто зазначити, що у п’ятій партії рахунок йде не до 25, а до 15 очок.
Кожна з двох команд може мати у складі до 14 гравців, але на полі одночасно можуть бути 6. Початкова розстановка гравців вказує порядок переходу учасників на майданчику, він повинен зберегтися протягом усієї партії.
Правила подання у волейболі . М’яч вводиться в гру подачею, команда, що подає, визначається за допомогою жереба. Після кожного переходу права подачі від однієї команди до іншої гравці переміщаються по зонах за годинниковою стрілкою. Подача здійснюється через задню лінію. Якщо подаючий заступає, відправляє м’яч за межі поля чи потрапляє у сітку, то команда втрачає подачу, а противник отримує очко. Приймати подачу має право будь-який гравець, але це спортсмени першої лінії. Подача не блокується.
Гравець із першої лінії може проводити атакуючий удар, виконується такий удар над сіткою. Гравці задньої лінії атакують із триметрової позначки.
Блокування атаки проводиться над сіткою так, щоб завадити м’ячу перелетіти через сітку. При блоці можна переносити руки убік суперників, не створюючи у своїй їм перешкод. Блокують лише гравці з передньої лінії.
Ігрове поле для волейболу (розміри та розмітка)
Розмір стандартного волейбольного поля становить 18 метрів завдовжки та 9 метрів завширшки. Сітка розташована таким чином, що її найвища точка знаходиться на висоті 2,43 метра від землі на чоловічих змаганнях та 2,24 метра – на жіночих. Ці розміри були затверджені Міжнародною федерацією волейболу у 1925 році та є актуальними до сьогодні. Ігрова поверхня має бути горизонтальною, плоскою, одноманітною та світлою.
Волейбол має поняття вільної зони на ігровому полі. Розміри вільної зони регламентовані та становлять 5-8 метрів від лицьових ліній та 3-5 метрів від бічних. Вільний простір над ігровим полем має дорівнювати 12,5 метрам.
Ігровий майданчик обмежується двома бічними та лицьовими лініями, які враховуються у розмірі поля. Вісь середньої лінії, проведеної між бічними, ділить ігрове місце на дві рівні частини 9х9 м. Вона проводиться під сіткою і розмежовує зони суперників. Смуга атаки наноситься на кожній половині поля позаду середньої лінії за три метри від неї.
Екіпірування та інвентар для волейболу
Найголовнішим атрибутом волейболу є волейбольний м’яч. Як і будь-який інший м’яч, волейбольний є сферичною конструкцією, що складається з внутрішньої гумової камери, яка захована під натуральною або синтетичною шкірою. М’ячі різняться залежно від їх призначення (офіційні змагання, тренувальні ігри), віку учасників (дорослі, юніори) та типу майданчика (відкритий, закритий).
Діаметр волейбольних м’ячів варіюється від 20,4 до 21,3 сантиметрів, довжина кола від 65 до 67 сантиметрів, внутрішній тиск від 0,300 до 0,325 кг/см2 , вага від 250 до 270 грам. Рекомендується вибирати триколірні м’ячі, тому що такий м’яч простіше розрізняти на тлі яскравої форми гравців.
Волейбол поєднує в собі елементи стрибків та бігу, тому важливим атрибутом є зручне взуття. Найбільш підходяще для гри, взуття з м’якою підошвою. Іноді додатково використовуються спеціальні устілки-амортизатори, вони дуже ефективні для запобігання травмам.
Для додаткового захисту суглобів спортсмени використовують наколінники та налокітники.
Амплуа гравців у волейболі та їх функції
- Догравачі (нападники другого темпу) – гравці, що атакують із краю сітки.
- Діагональні – найвищі та найстрибучіші гравці команди, як правило, атакують із задньої лінії.
- Центральні блокуючі (нападники першого темпу) – високі гравці, які блокують атаки суперника, атакують із третьої зони.
- Сполучний – гравець, що визначає варіанти атаки.
- Ліберо – основний приймаючий, зростання зазвичай менше 190 сантиметрів.
Судді у волейболі та їх обов’язки
Суддівська бригада на матчі складається з:
- Перший суддя. Він виконує свої обов’язки, сидячи або стоячи на суддівській вежі, розташованій біля одного з кінців сітки.
- Другий суддя. Знаходиться за межами ігрового майданчика біля стійки, на протилежному боці першого судді.
- секретар. Секретар виконує свої обов’язки, сидячи за столиком секретаря на протилежному боці першого судді.
- Чотири (два) судді на лінії. Контролюють бічну та лицьову лінії.
Для офіційних змагань FIBV обов’язковий помічник секретаря.
Найбільші змагання з волейболу
Олімпійські ігри – найпрестижніші змагання з волейболу.
Чемпіонат світу – змагання найсильніших національних волейбольних збірних, які проводяться раз на чотири роки. Є другими за престижністю змаганнями з волейболу, після Олімпійських ігор.
Кубок світу – міжнародний турнір з волейболу серед чоловічих та жіночих збірних. Проводиться за рік до Олімпійських ігор, а його призери одержують гарантовані місця на Олімпійських іграх.
Світовий Кубок чемпіонів. Світовий кубок чемпіонів проходить у рік, що передує році проведення чемпіонату світу.
Світова ліга (FIVB World League) – найпрестижніший комерційний турнір чоловічих національних волейбольних збірних.
Гран-прі із волейболу – найбільший комерційний турнір для жіночих національних волейбольних збірних.
Чемпіонат Європи – змагання найсильніших національних волейбольних чоловічих та жіночих збірних країн-членів Європейської конфедерації волейболу. Проводиться один раз на два роки.
Євроліга – щорічне змагання волейбольних збірних, яке проводиться під егідою Європейської конфедерації волейболу.
Структури спорту
Міжнародна федерація волейболу (від фр. Fédération Internationale de Volleyball, скор. FIVB) – міжнародна федерація, яка об’єднує 220 національних федерацій. Штаб-квартира знаходиться у швейцарському місті Лозанна.
Європейська конфедерація волейболу (фр. Confédération Européenne de Volleyball, скор. CEV) – структура, що управляє європейським волейболом. Об’єднує у собі 55 національних федерацій.
Волейбольна федерація України – структура, що управляє українським волейболом.
