Пауерліфтинг 

Пауерліфтинг або силове триборство (англ. powerlifting; power – “сила, міць” + lifting – “підняття”) – силовий вид спорту, що має головною метою оволодіння максимально важкою вагою. Існує чоловічий та жіночий пауерліфтинг.

Класичний пауерліфтинг включає три види вправ:

• жим лежачи на лаві;
• присідання зі штангою на спині;
• станова тяга.

Міжнародна Федерація Пауерліфтингу (англ. IPF – International Powerlifting Federation) – найбільша міжнародна керуюча організація у пауерліфтингу. Заснована у 1971 році.

Національна асоціація пауерліфтингу (НАП) – найбільша організація пауерліфтингу у Росії, за кількістю виступаючих спортсменів. Заснована 18 листопада 2010 року.

Світовий конгрес пауерліфтингу (WPC) об’єднує понад 30 країн і є найпотужнішою альтернативною федерацією пауерліфтингу у світі. Заснований у 1986 році Ерні Францем.

Аматорське відділення Всесвітнього конгресу пауерліфтингу (AWPC).

Історія виникнення та розвитку пауерліфтингу

Пауерліфтинг отримав свій початок ще на початку ХХ століття, коли спортсмени – важкоатлети почали додавати до свого тренувального комплексу неспецифічні для них вправи. Тобто вони не просто вичавлювали штангу, а робили це через голову, лежачи, сидячи і т.д. Головною метою такої поведінки стало збільшення своїх результативних показників.

У 40-50-ті роки незвичні вправи стали настільки популярні на Заході, що їх стали включати до комплексу змагальних заходів.

Вже 50-60-ті роки почалося формування дисципліни у її сучасному вигляді. А до середини 60-х років склалися перші правила і почали проводитись чемпіонати на регулярній основі.

Перший неофіційний чемпіонат відбувся 1964 року в США, а перший національний пройшов рівно через рік. 1972 є роком заснування Міжнародної Федерації Пауерліфтингу, а в 1973 пройшов перший світовий чемпіонат.

1980 знаменується тим, що в змаганні вперше брали участь жінки, а в 1989 чоловічі та жіночі чемпіонати об’єднали в один.

Широке поширення у багатьох країнах пауерліфтинг набув після організації Всесвітнього Конгресу Пауерліфтингу у 1986 році.

Вправи в пауерліфтингу

Жим лежачи, присідання та станова тяга є базовими вправами. Це пов’язано з тим, що під час тренування працюють практично всі м’язи. Комплекс показаний не тільки для проведення змагань, він чудово розвиває силу та сприяє набору м’язової маси.

Незважаючи на те, що техніка виконання вправ на змаганнях на помості відрізняється від техніки виконання в процесі тренування, цей комплекс неоціненний під час підготовки спортсменів інших видів спорту.

Кожна вправа вимагає правильної техніки виконання та грамотного виставлення позиції.

Присідання зі штангою

Присідання зі штангою є першим елементом, що виконується на змаганнях з пауерліфтингу. Техніка виконання присіду наступна:

1. Спортсмен знімає штангу зі стійок зручним хватом і має в своєму розпорядженні її на спині на верхній частині трапеції.
2. Відійшовши від стійки атлет займає наступну позицію: встає з прямою спиною, розставивши ноги трохи ширші за плечі.
3. Виконуючи присід потрібно звертати увагу на наступні моменти:

• у нижній точці тазостегновий суглоб повинен виявитися нижче за колінний;
• центр тяжіння повинен припадати на ступні.

1. Підйом має бути здійснений із прямою спиною.
2. Після завершення елемента спортсмен повинен повернути штангу на стійки.

Якщо атлет упустить штангу під час присідання, він буде покараний. Починати елемент та повертати штангу на стійки потрібно лише за командою судді.

Жим лежачи на лаві

Техніка виконання жиму штанги лежачи на лаві така:

1. Спортсмен лягає на лаву та знімає гриф зі стійок. При цьому:

• хват може бути середнім чи широким;
• руки мають бути прямими, а таз піднятий.

1. Опускаючи снаряд слід слідкувати за:

• швидкістю жиму – вона має бути максимальною;
• лопатками та плечима – перші слід звести, а другі опустити;
• ногами – вони мають бути максимально близько до тазу.

1. Повернення грифа за командою судді на стояки.

Під час виконання елемента не можна змінювати положення ніг та відривати п’яти від підлоги. Також не можна відривати від лави голову, лопатки та сідниці.

Станова тяга

Станова тяга – останній елемент у змаганнях з пауерліфтингу, техніка виконання станової тяги:

1. Спортсмен займає вихідну позицію: встає з прямою спиною, маючи ноги на ширині плечей або трохи ширше.
2. Нахилившись із прямою спиною, атлет зручним хватом бере штангу.
3. У підйомі штанзі потрібно стежити, щоб:

• спина залишалася прямою;
• руки також були прямими;
• підйом здійснювався з допомогою випрямлення ніг.

1. Опускання снаряда можливе лише з випрямленими колінами та відведеними назад плечима.

Піднімати штангу можна без команди судді, а опускати на поміст лише за командою. Не можна підтримувати гриф стегнами або використовувати лямки.

Правила змагань з пауерліфтингу

Згідно з правилами пауерліфтингу, всі спортсмени на змаганні діляться на різні категорії, виходячи зі своєї ваги, статі та віку. У кожній вправі допускається три підходи. Сума показників з усіх елементів і становить підсумковий результат спортсмена. Переможцем вважається той, хто підняв більшу вагу. Участь у змаганнях дозволено з 14 років.

У ході змагань можливі такі ситуації:

1. Якщо учасник не впорався з початковою вагою у будь-якій із вправ, то він вибуває із змагань.
2. Якщо два спортсмени набрали однакову кількість балів, то переможцем вважається атлет із меншою вагою.
3. При рівній кількості балів та однаковій вазі переможцем визнається спортсмен, який набрав ці бали першим.
4. Атлет, який програв у одному з вправ, може виборювати результат інших.

При виконанні вправ важливо дотримуватися таких вимог:

• елемент повинен виконуватися строго з дозволу судді та за командами – інакше підхід не зараховується;
• подвійні рухи не допустимі.

Для змагань потрібні такі офіційні особи:

1. Суддя – інформатор та хронометрист.
2. Розпорядники – посильні.
3. Протоколісти.
4. Помічники на помості.
5. Додаткові особи, наприклад, медичний персонал.

Розрядні нормативи з пауерліфтингу IPF

За версією Федерації IPF спортивні звання надаються з наступного віку:

• МСМК (майстер спорту міжнародного класу) – звання надається з 17 років;
• МС (майстер спорту) – звання надається з 16 років;
• Спортивні розряди (I, II, III, КМС – кандидат у майстри спорту) – присвоюються з 10 років.

Звання МСМК надається:

• На спортивних змаганнях, які мають статус не нижчий за інші міжнародні спортивні змагання, включені до ЄКП.
• За умови проведення допінг-контролю та наявності трьох спортивних суддів не нижче за всеросійську категорію на помості.

Звання МС надається:

• На змаганнях не нижче статусу інших всеросійських спортивних змагань, включених в ЄКП, чемпіонатах федеральних округів Російської Федерації, зональних відбіркових змаганнях, чемпіонатах Москви, Санкт-Петербурга.
• За умови проведення вибіркового допінг-контролю та наявності трьох спортивних суддів не нижче за всеросійську категорію на помості.

Звання КМС надається:

• На спортивних змаганнях не нижче статусу суб’єкта Російської Федерації та наявності двох спортивних суддів не нижче за всеросійську категорію на помості.

Нормативи IPF з пауерліфтингу для чоловіків

Нормативи IPF з пауерліфтингу для жінок

Розрядні нормативи з пауерліфтингу WPC

Коротка інформація про дивізіон:

• Змагання: пауерліфтинг, жим лежачи, станова тяга.
• Дивізіони: одношарова екіпіровка, багатошарова екіпіровка, без екіпірування.
• Обмеження в екіпірувальному дивізіоні: комбези та сорочки – не більше трьох шарів, наколені бинти – довжина не більше 2.5 м, кистьові бинти – довжина не більше 1 м. Пояс – не ширший за 10 см.
• Зважування: за 1 добу та за 2 години до старту.
• Обладнання: моноліфт, спеціальні грифи для присіду, жиму лежачи та станової тяги.

Нормативи WPC з пауерліфтингу без екіпіровки для чоловіків

Нормативи WPC з пауерліфтингу без екіпіровки для жінок

Нормативи WPC з пауерліфтингу в одношаровому екіпіруванні для чоловіків

Нормативи WPC з пауерліфтингу в одношаровому екіпіруванні для жінок

Нормативи WPC з пауерліфтингу в багатошаровому екіпіруванні для чоловіків

Нормативи WPC з пауерліфтингу в багатошаровому екіпіруванні для жінок

Розрядні нормативи з пауерліфтингу AWPC

AWPC – аматорське відділення WPC, його особливості:

• Допінгконтроль. Обов’язковим є тестування 10% учасників змагань AWPC на застосування заборонених препаратів.
• Змагання: пауерліфтинг, жим лежачи, станова тяга.
• Дивізіони: багатошарова екіпіровка, одношарова екіпіровка, без екіпірування.
• Обмеження в багатошаровому екіпірувальному дивізіоні: комбези та сорочки – не більше трьох шарів, наколені бинти – довжина має бути не більше 2.5 м, кистьові бинти – довжина не більше 1 м. Пояс – не ширший за 10 см.
• Зважування: за добу та за дві години до старту.
• Обладнання: моноліфт, спеціалізовані грифи для присіду зі штангою, жиму та тяги.

Нормативи AWPC з пауерліфтингу без екіпіровки для чоловіків

Нормативи AWPC з пауерліфтингу без екіпіровки для жінок

Нормативи AWPC з пауерліфтингу в одношаровому екіпіруванні для чоловіків

Нормативи AWPC з пауерліфтингу в одношаровому екіпіруванні для жінок

Нормативи AWPC з пауерліфтингу в багатошаровому екіпіруванні для чоловіків

Нормативи AWPC з пауерліфтингу в багатошаровому екіпіруванні для жінок

Спортивне екіпірування для пауерліфтингу

Екіпірування для пауерліфтингу може бути двох видів: підтримуючою та непідтримуючою. Друга дозволяється у всіх змаганнях, але зазвичай під екіпіровкою розуміють підтримуючу її різновид, яка складається з наступних елементів:

• пояс для пауерліфтингу (важкої атлетики) або широкий ремінь для триборства;
• трико для пауерліфтингу (борцювання) з еластичного матеріалу;
• футболки з рукавами або спеціальна майка;
• колінні бинти для пауерліфтингу;
• штангетки – спеціальне взуття;
• гетри, щитки чи гетри.

Також допустимі:

• спеціальне взуття для присідань та для тяги;
• неопренові наколінники;
• бинти на зап’ястя;
• спеціальні комбінезони.

Головна мета підтримуючої екіпіровки – захист спортсмена від травм. Вона розроблена таким чином, щоб зменшити навантаження на м’язи та дати можливість спортсмену утримувати правильну позицію.

Обладнання та інвентар для пауерліфтингу

У пауерліфтингу використовується таке обладнання:

• грифи (штанги) спеціального призначення та загальною довжиною не більше 2,2 м;
• набір дисків, діаметром трохи більше 45 див;
• стійки для жиму з присіду та лежачи;
• поміст для станової тяги розміром не менше 2,5*2,5 м та не більше 4*4 м та висотою не більше 10 см;
• лава для жиму лежачи з наступними параметрами (довжина не менше 1,23 м; ширина – 29-32 см; висота – 42-45 см):

Все обладнання має бути міцним та відповідати необхідним параметрам.

Суддівство

У змаганнях з пауерліфтингу беруть участь три судді: центральний або старший та двоє бічних. Центральний подає необхідні сигнали у всіх трьох вправах, що включають видимі сигнали рукою та звукові сигнали у вигляді бавовни чи голосу.

Рішення щодо кожної вправи судді показують світловими сигналами:

• білий колір – добре;
• червоний – невдача.

Перед змаганнями судді повинні переконатися у справності обладнання та відповідності обладнання та екіпірування спортсменів вимогам. Також вони проводять зважування атлетів.

Під час виконання вправ судді уважно стежать за їхньою технікою.

Чемпіонати та змагання з пауерліфтингу

Чемпіонат світу з пауерліфтингу – щорічний турнір, який організовує IPF. Чемпіонати світу проводяться за двома напрямками: зі спеціальним екіпіруванням і без спеціального екіпірування. Турніри проводять як між чоловіками, так і між жінками.

Чемпіонат Європи з пауерліфтингу серед чоловіків проводиться щорічно з 1978 року, серед жінок із 1983 року.