Лижні перегони – зимовий олімпійський вид спорту, у якому спортсменам необхідно подолати певну дистанцію на лижах за мінімальний час. Лижні гонки діляться на чоловічі та жіночі.
Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) була заснована в 1924 році і об’єднує в собі національні федерації.
Історія виникнення та розвитку лижних перегонів (лижного спорту)
Історики та датовані 6-7 століттям до н.е. письмові свідчення свідчать, перші лижі з’явилися в північних мисливців. Перші лижі були дуже схожі на сучасні снігоступи.
Завдяки суворому клімату найбільший інтерес до лижів виявляли норвежці. На початку 18 століття ходьба на лижах входила до обов’язкової програми підготовки норвезьких військ. А наприкінці цього ж століття відбулися перші змагання з лижних перегонів.
На початку 19 століття було створено перше у світі лижне співтовариство. Трохи згодом у Фінляндії було відкрито перший лижний клуб, після чого такі клуби з’явилися у багатьох країнах Європи, Америки та Азії. До кінця століття змагання з лижних перегонів стали проводитись практично у всіх країнах світу.
Лижні перегони вперше з’явилися на Олімпійських зимових іграх 1924 року в Шамоні. Змагання серед жінок з’явилися на Олімпійських іграх 1952 року в Осло.
Правила лижних перегонів
Правила змагань затверджено Міжнародною федерацією лижного спорту («Правила міжнародних змагань»).
У змаганнях використовуються такі види стартів: роздільні, загальні, групові та старти для перегонів переслідування. В окремих стартах зазвичай використовуються інтервали в 30 секунд.
Стартер дає попередження: “Увага” за 10 секунд до старту. За 5 секунд до старту починається зворотний відлік: «5…4…3…2…1», за яким слідує стартовий сигнал «Марш». Під час гонки спортсмени не мають права користуватися іншими засобами пересування, крім лиж та лижних палиць. Лижники повинні йти тільки трасою і пройти всі контрольні пункти.
Дорогою спортсмени можуть поміняти одну лижу чи палиці. За зміною лиж стежить суддівська колегія, перед стартом усі лижі обов’язково маркуються.
Час на фініші реєструється вручну або електрично та дається в повних секундах.
Траса для лижних перегонів
Траси для лижних гонок повинні розташовуватися так, щоб вони найкраще давали можливість оцінити технічну, тактичну та фізичну підготовку спортсменів. Рівень складності має відповідати рівню змагання. Основні складові траси для лижних перегонів:
- Одну третину траси мають становити підйоми з кутом від 9% до 18% з різницею висот понад 10 метрів, а також кілька коротких підйомів із крутістю понад 18%.
- Одну третину становить горбиста перетнута місцевість, що складається з коротких підйомів і спусків (з різницею висот від 1 до 9 метрів).
- Одну третину складають різноманітні спуски, що потребують різних технік спуску. Траси використовуються лише у напрямку, встановленому для проведення змагання.
Краще якщо траса складається з кількох кіл, для того щоб глядачі могли отримати задоволення, спостерігаючи за спортсменами, що змагаються. На офіційних змаганнях довжина дистанції коливається від 800 до 50 км.
Екіпірування для лижних гонок
- Лижі – основний елемент екіпірування лижника. Лижі бувають класичні, конькові та комбіновані. Раніше при виборі лиж було важливе зростання лижника , то тепер довжина лиж насамперед залежить від ваги. У кожного виробника є таблиці, де розписано, яка довжина лиж відповідає якій вазі.
- Черевики – спеціальне взуття, призначене для використання разом із лижами.
- Кріплення бувають двох систем – SNS та NNN та лижні черевики підходять лише до однієї з них.
- Лижні палиці – інвентар, який використовується лижниками для підтримки рівноваги та прискорення руху під час пересування на лижах.
Стилі пересування на лижах
Коньковий стиль (вільний) – передбачає, що лижник може самостійно вибирати спосіб, за допомогою якого переміщатиметься по дистанції. Цей стиль виграє у швидкості класичного стилю.
Класичний стиль – вид пересування, у якому лижник практично всю дистанцію проходить підготовленою лижні. «Класичні» лижні ходи поділяють за способом відштовхування ціпками на поперемінні та одночасні.
Основні види лижних перегонів
- Змагання з роздільним стартом – лижні змагання, за яких спортсмени стартують один за одним з певним інтервалом. Зазвичай інтервал між стартами дорівнює 30 секунд.
- Змагання з мас-стартом – лижні змагання, за яких усі спортсмени стартують одночасно.
- Перегони переслідування або персьют (англ. pursuit – переслідування) – змагання з декількох етапів. Один із етапів лижники біжать класичним стилем, а інший – коньковим стилем. Положення лижників на всіх етапах визначається за наслідками попередніх етапів.
- Естафета – лижні змагання, у яких змагаються команди із чотирьох учасників. Лижна естафета складається із 4 етапів. Естафети можуть проходити одним стилем (усі учасники біжать свої етапи класичним чи вільним стилем) або двома стилями (1 та 2 етапи учасники біжать класичним стилем, а 3 та 4 етапи – вільним стилем). Передача естафети здійснюється дотиком долоні будь-якої частини тіла стартуючого спортсмена своєї команди, тоді як обидва спортсмени перебувають у зоні передачі естафети.
- Спринт (індивідуальний та командний).
Змагання з лижних перегонів
- Олімпійські ігри – найпрестижніші змагання з лижних перегонів, проходять раз на 4 роки.
- Чемпіонат світу з лижних перегонів – друге за престижністю змагання з лижних перегонів, проводиться кожен непарний рік.
- Кубок світу з лижних перегонів – щорічне змагання з лижних перегонів, яке проводиться Міжнародною федерацією лижного спорту з жовтня до березня.
