Хокей на траві

21 Серпня, 2022 0

Хокей на траві – спортивна командна гра з ключками та пластиковим м’ячем на траві, метою якої є закинути м’яч у ворота суперника більше разів, ніж це зробить команда суперника у встановлений час. Хокей із м’ячем на траві популярний як серед чоловіків, так і серед жінок.

Міжнародна федерація хокею на траві (фр. Federation Internationale de Hockey, FIH) – керуюча організація світового хокею на траві та індорхокею зі штаб-квартрою у Лозанні (Швейцарія).

Історія виникнення хокею на траві

Найдавнішою знахідкою пов’язаною з хокеєм на траві прийнято вважати зображення двох гравців із ключками, що борються за м’яч, на піраміді поблизу містечка Бені Хасан (долина Нілу). Подібні ігри були і японці з індіанцями-ацтеками. На склі вітража в північному хоралі Кентерберійського кафедрального собору в Англії намальований хлопчик, що тримає ключку і м’яч, а це говорить нам, що зображення датується 1200 роком до н.е.

Свій нинішній вигляд хокей на траві набув у середині 19 століття, у нього грали у школах та університетах Англії. Перші правила було сформульовано 1952 року. У 1861 році в Лондоні був утворений перший хокейний клуб “Блекхіт”, а пізніше почали з’являтися й інші клуби: “Теддінгтон”, “Сурбітон”, “Річмонд”, “Іст Суррей”.

18 січня 1886 року була утворена перша офіційна національна Асоціація хокею на траві, а разом з нею було зібрано зведення правил.

До кінця століття хокей на траві отримав бурхливий розвиток у країнах Європи, проникнув до Індії, Канади, США, Австралії, Нової Зеландії та Японії.

У 1895 відбулася перша міжнародна зустріч з хокею на траві між збірними командами Ірландії та Уельсу.

7 січня 1924 року в Парижі було засновано Міжнародну федерацію хокею на траві. 1908 року чоловічий хокей на траві увійшов до програми літніх Олімпійських ігор, жіночий хокей на траві увійшов до програми Олімпійських ігор 1980 року.

Правила хокею на траві

Розглянемо основні правила гри у хокей на траві. Як уже говорилося раніше, мета гри – закинути якнайбільше м’ячів у ворота суперника. За рівного рахунку оголошується нічия, на деяких турнірах може застосовуватися додатковий час, а після нього – буліти. Торкатися м’яча руками чи ногами заборонено, робити це може лише воротар. У кожній команді по 11 гравців.

Гра складається з двох таймів, кожен із яких триває 35 хвилин із перервою 10 хвилин між ними. У EHL (європейська хокейна ліга) 4 тайми по 17 з половиною хвилин із п’ятихвилинними перервами між таймами.

Якщо м’яч виходить за межі поля від гравця атакуючої команди, то виконується удар від воріт. Якщо м’яч йде від гравця команди, що захищається, то розігрується кутовий удар. Якщо гравець команди, що обороняється, порушив правила в колі удару, то атакуюча команда виконує кутовий.

Штрафи

за незначне порушення правил суддя показує гравцеві зелену картку-попередження (у EHL зелена картка – це видалення з поля гравця на 2 хвилини);
у звичайних чемпіонатах з хокею на траві жовта картка – це видалення гравця з поля на 2-5 хвилин на розсуд суддів, і в залежності від величини порушень (EHL – 5-10 хвилин);
червона картка – це видалення до кінця гри, і в залежності від порушень можлива перепустка наступних матчів.

Поле для гри в хокей на траві

Ігрове поле має прямокутну форму з розмірами 91,4 метра завдовжки та 55 метрів завширшки. Вся лінія розмітки на полі має ширину 75 мм і є частиною ігрового поля. На полі є наступна розмітка:

бічні лінії проводяться довжиною периметра поля;
лицьові лінії проводяться за шириною периметра поля;
частина лицьової лінії між стійками воріт називається лінією воріт;
центральна лінія ділить поле навпіл;
23-метрові лінії проводяться поперек поля на відстані 22,90 м від кожної лицьової лінії;
зона кола удару знаходиться всередині поля довкола воріт по центру лінії воріт;
у кожному кутку поля розташовані прапорці заввишки від 1,2 до 1,5 метра.

У хокей з м’ячем грають на різних покриттях, але найкраще з них і визнане Міжнародною Федерацією Хокею (FIH) – штучна трава.

Стандартні положення

М’яч розігрується із центру поля на початку гри, на початку другого тайму, а також після забитого м’яча. При цьому всі гравці обох команд, окрім гравця, який розігрує м’яч, повинні знаходитися на своїй половині поля.

Спірний м’яч призначається, якщо гра була зупинена через травму або з інших причин (без порушення правил) і розігрується з місця зупинки (не ближче ніж 15 метрів від лицьової лінії). Гравці, які виконують розіграш спірного м’яча, повинні опустити ключки на покриття праворуч від м’яча, один раз ударити лицьовою стороною ключок над м’ячем, а потім зіграти в м’яч.

М’яч вважається таким, що вийшов за межі поля, якщо він повністю перетнув лицьову або бічну лінію. Якщо м’яч вийшов за бічну лінію, він вводиться в гру з місця, в якому перетнув лінію.

Інвентар та екіпірування

Польові гравці кожної з команд у хокеї на траві мають бути одягнені в однакову форму. Майка воротаря має відрізнятися від майок решти команди. На гру забороняється одягати і мати при собі предмети, що становлять небезпеку для інших гравців.

Гравцями дозволяється одягати захисні рукавички, щитки на гомілку та пластинки для захисту зубів, а також гладку захисну маску прозорого, білого або іншого кольору (відмінного від кольору обличчя), що щільно прилягає до обличчя, під час участі у захисних діях при штрафному кутовому ударі або штрафному кидку до закінчення. Воротар повинен бути одягнений у захисний шолом, маску, щитки та бахіли. Крім цього воротареві дозволяється надягати нагрудник, налокітники, воротарські шорти.