Чи підійде дзюдо для дітей: основні плюси та мінуси цього виду єдиноборств

У світі єдиноборств дзюдо посідає особливе місце. Адже це не просто рукопашний бій, це мистецтво, філософія та спосіб життя.

Дзюдо — шановний та популярний вид спорту, що входить до програми літніх Олімпійських ігор , а також — своєрідні спортивні шахи, де важливо вміти піддатися, використати силу суперника проти нього самого.

Людина, що займається дзюдо, розвиває тіло , роблячи його більш гнучким та сильним. Він також розвиває розум : вчиться приймати швидкі рішення, прораховувати свої дії на кілька кроків уперед, комплексно аналізувати ситуацію. Дзюдо сприяє розвитку морально-вольових якостей , а традиційний японський етикет, що супроводжує бої, формує почуття такту, вміння вести переговори.

Дзюдо як вид спорту для дитини

Дзюдо – оптимальний спорт для дітей. Більшість батьків справедливо вважають, що заняття у спортивній секції просто необхідні гармонійного розвитку дитини.

Але східні єдиноборства вибираються сім’ями не так часто через побоювання перед великою кількістю травм.

Але дитяче дзюдо набагато менш травмонебезпечне , ніж футбол або, наприклад, фігурне катання. Якщо ви приведете дитину в секцію дзюдо, це не означає, що через п’ять хвилин вона вже битиметься з суперником на татамі.

Спочатку час піде на загальну фізичну підготовку – розвиток сили, витривалості та гнучкості. Паралельно тренер знайомитиме хлопців з етикетом поєдинків, і лише після цього почнеться вивчення бойових прийомів.

Дзюдо зробить дитину сильним та впевненим у собі, але головне у цьому виді спорту – індивідуальний підхід до людини. У футболі та хокеї є зірки та є лава запасних. У фігурному катанні та художній гімнастиці багато залежить від прихильного погляду суддів. У дзюдо тільки ви і супротивник . У своїх поразках винні лише ви самі, а й перемогами можна з повним правом пишатися одноосібно.

Якщо ваш коник гнучкість, використовуйте цю перевагу, якщо за фізичними кондиціями ви поступаєтеся супернику – перехитріть його. Яким би не був борець, високим чи низьким, мініатюрним чи широким у кістки, у нього завжди є своя зброя, суперсила . Людині в будь-якому віці корисно це знати, а для дитини або підлітка в перехідному віці таке знання стане важливою і навіть доленосною опорою.

З якого віку беруть у секції та ДЮСШ

Почати займатися дзюдо можна у будь-якому віці, хоч у 90 років , якщо дозволяє здоров’я. Якщо ж говорити про дітей, то спортивні секції приймають малюків, починаючи з 3,5-4 років .

У цьому віці дитина вже усвідомлює себе як повноцінну особистість і здатна концентруватися на виконанні завдань та словах тренера.

Серед усіх плюсів також виділяється можливість якісної соціалізації.

Важливо! Починати заняття з раннього віку рекомендується тим дітям, батьки яких мріють про кар’єру їхньої дитини в професійному спорті.

Плюси та мінуси для дітей

Позитивних сторін у дзюдо багато. Якщо дитина займається в секції, то вона:

•  неодмінно обзаведеться цікавим хобі та добрими друзями;
• навчиться тактовному та доброзичливому спілкуванню;
• зможе постояти за себе у кризовій ситуації;
• стане сильним, спритним та впевненим у собі;
• з фінансової точки зору, заняття дзюдо набагато менш затратні , ніж більшість інших видів спорту: екіпірування елементарне, а тренування можуть проходити у звичайному спортзалі, оренда якого коштує в кілька разів нижче, ніж оренда, наприклад, ковзанка.

Увага! Техніка безпеки в дзюдо першому місці. Спочатку дитину вчать падати так, щоб правильно групуватися та обминати болючі місця. І лише після цього він приступає до безпосередніх тренувань.

Бої відбуваються на татамі — м’якому та пружному маті, що добре амортизує рухи. Займаючись дзюдо, дитина ніколи не отримає удару в обличчя або живіт, тому що тут просто не існує таких ударів.

Мінуси дзюдо для дітей:

• теоретична можливість травми все ж таки присутня – як і в будь-якому виді спорту;
• спочатку дитині заняття можуть даватися непросто ; щоб людина звикла до будь-яких фізичних навантажень, потрібен час;
• якщо справа дійде до виїзних змагань , то фінансові витрати сім’ї на дзюдо можуть суттєво зрости, проте тут є й зворотний бік медалі: виїзні змагання – подорожі та пригоди – те, що точно сподобається дитині та зробить її щасливішою.

Чи можна займатися дівчаткам

Багато батьків не впевнені, чи варто віддавати свою принцесу в секцію єдиноборств: чи не зробить її це заняття грубою та агресивною . Точно можна сказати: якщо і є мистецтво боротьби, яке підходить для прекрасної половини людства, то це дзюдо:

•  тут не так багато силових прийомів;
• ставка робиться не на грубу силу, а на гнучкість та винахідливість;
• дівчинці не зашкодить знати прийоми самооборони;
• боротьба не породжує грубість та агресію, навпаки, вона сприяє виходу зайвої агресії і, як наслідок, гарному настрою.

Більшість дзюдоїсток-чемпіонок — милі та привабливі жінки з чудовими фігурами. Дзюдо не позбавило їх жіночності, лише додало впевненості у собі.

Де знайти гуртки для початківців

У будь-якому місті, навіть у найменшому, є секції дзюдо. Пошукайте — і напевно знайдете оголошення про заняття в дитячих секціях та ДЮСШ . Гурток із дзюдо, можливо, є навіть у вашій власній школі.

Дитяче тренування

Зміст занять залежить від віку та ступеня підготовленості юних спортсменів у групі.

Перші тренування тривають 45 хвилин. Поступово час заняття збільшується, але зазвичай не перевищує 120 хвилин.

Чим молодші дітки у групі, тим більше ігрових прийомів використовує тренер. Хлопці бігають, стрибають, дерються на шведські стінки, одночасно гартуються та випускають пару.

Поступово тренування стають системнішими , і діти вже не просто грають, а виконують вправи, освоюють етикет поєдинку, вчаться спілкуватися з суперником.

Кульмінаційний етап – вивчення бойових прийомів та спаринг-поєдинки. Це відбувається під керівництвом тренера і не на першому тренуванні . Коли справа дійде до тата, дитина буде до цього готова.

Екіпірування дзюдоїста

Щоб розпочати заняття, дитині потрібна лише стандартна спортивна форма. Однак згодом знадобиться спеціальне кімоно — дзюдоги . Його можна купити або замовити в ательє, пошити самостійно.

З цим кімоно дитина носитиме свої пояси , з честю завойовані на змаганнях.

Змагання та вагові категорії: що це таке

Діти (як дівчатка, і хлопчики) допускаються до змагань з дзюдо з 11—12 років.

Вагові категорії для дітей та юнацтва:

1. Діти (11-12 років) U13 :
   1. хлопчики (-30, -34, -38, -42, -46, -50, -55, -60, -66, +66кг);
   2. дівчатка (-28, -32, -36, -40, -44, -48, -52, -57, -63, +63кг).
2. Молодше юнацтво (13-14 років) U15 :
   1. хлопчики (-38, -42, -46, -50, -55, -60, -66, -73, -81, +81кг);
   2. дівчинки (-36, -40, -44, -48, -52, -57, -63, -70, +70кг).
3. Кадети (15-17 років) U18 :
   1. хлопчики (-46, -50, -55, -60, -66, -73, -81, -90, +90кг);
   2. дівчатка (-40, -44, -48, -52, -57, -63, -70, +70 кг).

Дзюдо чи самбо: що краще

Ще один варіант єдиноборства для дітей – самбо.

Самбо — мікс з елементів різних видів боротьби, зокрема багато взято і з дзюдо. Якщо дзюдо м’якший вид спорту, то самбо відрізняється динамічністю та силових прийомів тут набагато більше.

Вибирайте секцію, орієнтуючись виключно характер дитини. Комусь до душі японська традиційність, а хтось перейметься самбістською одержимістю, усім новим та прогресивним. Можна бути схожим на пробні заняття і з дзюдо, і з самбо, і після цього зробити остаточний вибір.

Висновок: з скільки років розпочати заняття

Хоч би що батьки вибрали для дитини – дзюдо або самбо – вони вибирають варіант розвитку гармонійної особистості, прекрасною і душею, і тілом . Боротьба загартує дитину, зробить її дисциплінованою та зібраною, допоможе викристалізувати власну неповторну особистість. Почати займатись можна вже з чотирирічного віку.