Волейбол – командна рухлива гра з м’ячем на спеціальному майданчику, розділеною сіткою на дві частини, кожна з яких умовно поділена на шість зон. Спортсмени у своїх зонах виконують певну роль. Існує поняття зона конфлікту у волейболі – коли м’яч летить не прямо в зону гравця, а на перетин двох зон.
Застосування у грі
Гра у волейбол відома багатьом зі школи, студентських часів. Основні її правила полягають у тому, що 6 волейболістів намагаються забити м’яч на бік суперника, намагатись менше пропустити на свою половину. У цій грі є багато нюансів, дотримання яких забезпечує правильне і чисте проведення змагання.
Подання до зони конфлікту ускладнює прийом із кількох причин:
- приймаючий повинен визначити – приймати подання йому чи його товаришу за командою;
- гравці можуть перешкодити один одному або, навпаки, надіявшись один на одного, пропустити м’яч;
- щоб було зручно прийняти необхідно швидко переміститися на край зони;
- на тренуваннях гравці домовляються про те, хто буде відповідальним за прийом, наприклад той, якому м’яч летить з правого боку.
За швидкого темпу гри подібна ситуація може виникнути і в добре злагодженому колективі, щоб того не трапилося між спортсменами має бути висока зіграність. Гравці повинні постійно перебувати у грі та бути готовими до всього.
Що заборонено робити під час гри
Найпоширеніше порушення – торкання сітки, а також не можна:
- торкатися антени;
- заступати на майданчик суперника;
- виконуючи подачу, підкидати м’яч, перебуваючи на майданчику;
- затримувати м’яч;
- торкатися м’яча більше трьох разів гравцям однієї команди, за винятком торкання блоку;
- атакувати із задньої лінії;
- некультурно висловлювати свої емоції;
- торкатися м’яча, коли він знаходиться на боці противника.
