Скелелазіння

Скелелазіння – це вид спорту та різновид активного відпочинку, який передбачає лазіння по рельєфних поверхнях, як штучних, так і природних. Спочатку скелелазіння вважалося одним із напрямків альпінізму, але зараз є окремим видом спорту. 

Міжнародна федерація спортивного скелелазіння – (IFSC, International Federation of Sport Climbingx) з 1997 року була представлена ​​міжнародною радою при UIAA (Міжнародний союз асоціацій альпінізму), а з 2007 стала існувати самостійно окремо федерації. Штаб-квартира федерації знаходиться в Туріні (Італія). 

Історія виникнення та розвитку скелелазіння

Спочатку скелелазіння використовувалося як дисципліну для підготовки альпіністів. Незважаючи на те, що скелелазіння є невід’ємною частиною альпінізму, окремо вид спорту його поява відносять до кінця дев’ятнадцятого століття. Спершу до цього спорту прийшла популярність у багатьох європейських країнах, а вже пізніше скелелазіння стало популярним у США. 

Вперше скелелазіння було офіційно оголошено спортивною дисципліною в Англії 1880 року. Це суттєво підняло популярність даного виду спорту, поступово стали ускладнюватися траси, відкриватись спеціалізовані центри підготовки, а також стали розроблятися правила для організації перших змагань. У тридцяті роки двадцятого століття скелелазіння вже стало популярним у всьому світі, в одній лише Європі було засновано близько двох сотень шкіл скелелазіння.

Досить довгий час змагання зі скелелазіння не входили до олімпійської програми. Лише на літній олімпіаді 2020 року вперше пройшли змагання між скелелазами в рамках олімпійських ігор.

Види скелелазіння

Скелелазіння має масу різновидів, всі їх можна умовно поділити на дві групи: спортивне та екстремальне. 

Спортивне

Це сукупність дисциплін, за якими передбачено проведення змагань, а спортсмени, які беруть участь у них, отримують нагороди та титули. Серед таких дисциплін можна виділити основні.

• Лазання на швидкість . Передбачає проходження траси на швидкість. Може проводитися як у індивідуальному, і у парному заліку. Висота траси понад 10-27 метрів, під час проходження використовується верхня страховка.
• Лазання на складність . Це найбільш поширений і видовищний різновид. Спортсменам потрібно першими подолати складне піднесення. Висота траси від 18-22 метрів. Для учасників обмежується час, пропонується лише нижня страховка та дається лише одна спроба. 
• Скелелазіння по підготовленій трасі на природі . Підйом проводиться скельною трасою з використанням як нижньої, так і верхньої страховки. Учасники використовують спеціалізоване обладнання, наприклад, скельні молотки, шлямбури та альпіністські гаки.
• Скелелазіння по непідготовленій трасі на природі . Ця дисципліна дуже близька до альпінізму. Учасникам необхідно подолати будь-яке обране піднесення. Траса проходить у зв’язці, де учасники забезпечують змінну страховку один одного.
• Мультипітч . Це підйоми у зв’язках тривалими трасами, які обладнані кількома проміжними страховими станціями.
• Боулдерінг . Це змагання, які передбачають подолання невеликих висот (маленькі скелі або валуни). Висота підйому, як правило, варіюється від 3 до 6 метрів. Змагання можуть відбуватися на природі або обладнаних скеледромах. На проходження траси дається від 4 до 6 хвилин, використовується гімнастична страховка, або місця ймовірних падінь застилаються матами.

Екстремальне

Підйоми непідготовленими і найбільш небезпечними трасами, також передбачається часткова або повна відсутність елементів страховки. Вирізняють кілька видів екстремального скелелазіння.

• Solo climbing . Це поодиноке подолання природної скелі без використання страховки. Також виділяють підвид таких змагань, що передбачає подолання підводних скель.
• Free climbing . Тут не передбачено використання будь-яких сторонніх засобів та предметів. Сходження проводиться виключно за рахунок фізичної сили спортсмена та його навичок.
• Білдерінг . Лазання по зовнішніх поверхнях різних будівель, наприклад мостів, статуй, будинків і так далі. 

Розряди

Розряд зі скелелазіння можуть отримувати учасники десятирічного віку.

Для лазіння на швидкість передбачені такі умови отримання розряду:

• траса з плоским рельєфом тривалістю 15 метрів з нависанням та зачіпками (така сама траса використовується на чемпіонаті світу);
• обов’язково система електронного автоматичного хронометражу.

Розряди надаються за таблицею (час представлено в секундах).

Для інших дисциплін розряди розраховуються за спеціально регламентованими формулами.

Спорядження для скелелазіння

Для заняття подібним спортом потрібно придбати наступний.

• Скальники . Це спеціальні туфлі, які забезпечують ідеальне зчеплення із поверхнею.
• Альпіністська мотузка . Цей елемент необхідний забезпечення страховки.
• Пояс . Служить для страховки та утримання спортсмена на висоті у комфортному становищі.
• Магнезія . Спеціальна сіль, якою обробляють руки для кращого зчеплення.
• Шолом . Найважливіший захисний елемент.
• Карабіни та відтяжки . Необхідні для роботи з альпіністською мотузкою.

Якщо передбачається підйом природними поверхнями, то буде потрібно ще деяке альпіністське спорядження, наприклад, гаки, молотки і так далі.

Порівняння з альпінізмом

Скелелазіння та альпінізм мають досить багато спільного, але також у них є деякі відмінності. Головною відмінністю є сама ціль заняття. Завдання альпініста полягає у сходженні на вершину гори або іншої височини будь-яким способом. Метою скелелаза є подолання певної ділянки (траси) за певний час. Скелелазіння є доступнішим видом спорту, оскільки для занять альпінізмом потрібно набагато більше дорогих предметів екіпірування, крім того, альпінізм можна назвати небезпечнішим заняттям. Як правило, альпіністи працюю на більших висотах, а також умовах (вітер, сніг, низькі температури).

Для зручності порівняння можна скористатися таблицею, де наведено основні відмінності альпінізму та скелелазіння.

Змагання

Спорт досить популярні, понад 75 країн сьогодні регулярно беруть активну участь у різноманітних змаганнях. Окрім приватних турнірів та змагань усередині країн проводяться й міжнародні змагання між спортсменами. Як уже було сказано, змагання зі скелелазіння з 2020 року проводяться в рамках олімпійських ігор, про що було оголошено МОК у 2016 році. Крім олімпійських змагань, найбільш авторитетними вважається молодіжний чемпіонат та чемпіонат світу зі скелелазіння.